Бялік Олег Михайлович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Олег Михайлович Бялік (23 травня 1938, Київ — 25 січня 2005, Київ) — український науковець у галузях металознавства та матеріалознавства, педагог. Доктор технічних наук (1984), професор. Заслужений працівник освіти України (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Дослідник домішок у процесі плавки, рафінування та кристалізації металів і сплавів, розробник автоматизованих систем для визначення та керування властивостями сплавів.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бялік.
Коротка інформація Олег Бялік, Народився ...
Олег Бялік | |
---|---|
Народився |
23 травня 1938(1938-05-23)
Київ, УРСР |
Помер |
25 січня 2005(2005-01-25) (66 років) Київ, Україна |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Alma mater | Київський політехнічний інститут (1965) |
Галузь | металознавство, матеріалознавство |
Заклад | Київський політехнічний інститут (1965—2005) |
Посада | інженер, старший науковий співробітник, керівник науково-дослідної частини, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри металознавства та термічної обробки, декан інженерно-фізичного факультету |
Вчене звання | професор (1985) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1984) |
Відомі учні | Олександр Доній, Андрій Кулініч, Володимир Писаренко, Віктор Хижняк |
Членство | академік Української академії наук (1992) |
Відомий завдяки: | комплексним дослідженням домішок у процесі плавки, рафінування та кристалізації металів і сплавів, розробці автоматизованих систем для визначення та керування властивостями сплавів |
Нагороди |
Закрити
Протягом 40 років — професор Київського політехнічного інституту (1965—2005), з яких 17 років — завідувач кафедри металознавства та термічної обробки. Автор понад 150 наукових робіт, зокрема понад 10 авторських свідоцтв на винаходи. Учень професора Костянтина Ващенка[1].