Білий Потік (село)
село у Білобожницькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бі́лий Поті́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада.
| село Білий Потік | |
|---|---|
 Костел Матері Божої Ченстоховської | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Білобожницька сільська громада |
| Облікова картка | Білий Потік |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 262 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 1.210 км² |
| Густота населення | 253.72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48509 |
| Телефонний код | +380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°04′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д. |
| Водойми | Біла |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 |
| Карта | |
  Білий Потік | |
 Білий Потік | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.
Розташоване на берегах річки Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.
Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.
Клімат
Білий Потік знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Археологічні пам'ятки
Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник комарівсько-тшинецької культур.
Перша письмова згадка — 1564 р.
Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культури[2]. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в Познанському археологічному музеї (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор Герета[3].
Перші згадки
Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.[4]
Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького суду[5]. Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Capteo) за сто гривень.
XX століття
За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:
- Франц Бутра (нар. 1906),
- Франц Віцентович (нар. 1911),
- Франко Гібчинський (нар. 1911).
- Віцентій Затильний (нар. 1909),
- Владислав Затильний (нар. 1909),
- Гнат Затильний (нар. 1906),
- Домінко Затильний (нар. 1908),
- Людвіг Затильний (нар. 1905),
- Микола Захаревич (нар. 1897),
- Іван Івашків (нар. 1922),
- Томаш Киливник (нар. 1909),
- Ян Киливник (нар. 1912),
- Станіслав Ковалик (нар. 1925),
- Михайло Кравчинський (нар. 1922),
- Дмитро Крамарчук (нар. 1910).
З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади.[6] До цього було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[7]
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ[8], 1805 р.; кам'яна);
- костел Матері Божої Ченстоховської (1933 р.; мурований із червоного каменю).
У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).
Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
| 1211 | 1259 | 1152 | 1167 | 275 | 262[1] | ||||||||||||||
За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.
До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.
У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.
Народилися
- Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада);
- Василь-Яків Капустинський (1998—2023) — український військовослужбовець, актор, громадський діяч, учасник російсько-української війни.[9]
- Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.
Костел Матері Божої Ченстоховської
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Капличка
Будинок культури
Автобусна зупинка
Річка Білий Потік біля села
_с._Білий_Потік.jpg)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
