Вальдемар Поульсен
данський інженер, розробник першого приладу для магнітного запису звуку З Вікіпедії, вільної енциклопедії
данський інженер, розробник першого приладу для магнітного запису звуку З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вальдемар Поульсен (дан. Valdemar Poulsen, 23 листопада 1869, Копенгаген, Данія — 6 серпня 1942, Копенгаген, Данія) — данський інженер, відомий розробкою першого приладу для магнітного запису звуку.
| Вальдемар Поульсен | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 листопада 1869[1][2][…] Копенгаген |
| Помер | 23 липня 1942[2][3][4] (72 роки) Гентофте, Гентофте, Копенгаген[d], Данія |
| Країна | Королівство Данія |
| Діяльність | фізик, інженер, технік |
| Alma mater | Копенгагенський університет і Vestre Borgerdydskoled (1889) |
| Науковий ступінь | Candidate of Philosophyd (1890) |
| Членство | Шведська королівська академія інженерних наук, Данська королівська академія наук і Akademiet for de Tekniske Videnskaberd |
| Діти | Christian Poulsend |
| Нагороди | |
Принцип магнітного запису було продемонстровано Поульсеном ще у 1899 році. Перший прилад називався телеграфоном і використовував металевий (сталевий) дріт як носій. Традиційні магнітофони використовують зручніші і триваліші магнітні стрічки, але базовий принцип аналогового запису звуку не змінився: з підсилювача сигнал подається на записувальну головку, повз яку з постійною швидкістю переміщується носій (стрічка або дріт), внаслідок чого носій намагнічується відповідно до звукового сигналу. При відтворенні звуку носій з тією ж швидкістю протягується повз головку відтворювання, індукуючи в ній слабкий електричний сигнал, який після підсилення подається на гучномовець.
Патент на телеграфон Поульсен отримав у 1898 році. У 1908 році розробив вдосконалений варіант дугового передавача, названого його іменем. Помер у віці 73 років у Нью-Йорку, США. У 1969 році було випущено поштову марку на честь Поульсена.
На Всесвітній виставці 1900-го року Поульсен отримав можливість записати голос імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа I. Цей дріт вважається найстарішим магнітним записом, що зберігся донині.[5]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
