Вальтер Пенк
Австрійський географ / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вальтер Пенк (нім. Walther Penck; 30 серпня 1888 — 29 вересня 1923) — австрійський географ, народжений у Відні, син географа Альбрехта Пенка.
Не плутати з Вальтер-Пенк.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пенк (значення).
Коротка інформація Вальтер Пенк, Народився ...
Вальтер Пенк | |
---|---|
Народився |
30 серпня 1888(1888-08-30)[1] Відень, Австро-Угорщина[2] |
Помер |
29 вересня 1923(1923-09-29)[2][1] (35 років) Штутгарт, Веймарська республіка, Німецька імперія[2] |
Країна |
![]() |
Діяльність | географ, геолог |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Знання мов | німецька[3] |
Заклад | Лейпцизький університет і Стамбульський університет |
Нагороди | |
Закрити
Вальтер Пенк протягом 1912—1914 років працював в Аргентині та найбільш відомий своїм внеском у геоморфології. Він виступав проти теорії циклу ерозії Вільяма Девіса, доводячи, що процеси підняття гір та денудації відбуваються одночасно, з постійною швидкістю[4]. Його найвідоміша книга, «Морфологічний аналіз форм рельєфу» була опублікомана його батьком в 1924 році.
Він помер у Штутгарті, Німеччина. Його іменем названа одна з найвищих вершин Анд, гора Вальтер-Пенк (6658 м).