Loading AI tools
український біохімік З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кузьма Микитович Верем́ієнко (Верем́еєнко) (14 листопада 1921, Любечанинів, Чернігівська губернія, УРСР — 28 лютого 2006, Київ, Україна) — український біохімік. Доктор біологічних наук (1965), професор (1967), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Дослідник протеолізу, протеаз та їх інгібіторів. Вперше в світі незалежно відкрив інгібітори протеаз плазми крові ссавців α1-антитрипсин та α2-макроглобулін.
Кузьма Микитович Веремієнко | |
---|---|
Меморіальна дошка Кузьмі Веремієнку на корпусі Інституту отоларингології НАМН України (2008) | |
Народився | 14 листопада 1921 Любечанинів, Чернігівська губернія, УРСР |
Помер | 28 лютого 2006 (84 роки) Київ, Україна |
Місце проживання | УРСР, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | біохімік |
Alma mater | Київський медичний стоматологічний інститут |
Галузь | біохімія, ензимологія |
Заклад | Інститут біохімії АН УРСР, Київський медичний інститут, Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМН України |
Посада | завідувач лабораторії, головний науковий співробітник |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Науковий керівник | Володимир Беліцер |
Відомі учні | Віктор Досенко |
Членство | Українське біохімічне товариство |
Відомий завдяки: | дослідженням протеаз та їх інгібіторів |
У шлюбі з | Олександра Кизим |
Нагороди |
У 1939 році закінчив середню школу, в жовтні був призваний до армії, де служив до 1947 року, учасник Другої світової війни. У 1942—1945 році був командиром артилерійської батареї, нагороджений більш ніж 20 орденами й медалями.[1]
У 1951 році закінчив Київський медичний стоматологічний інститут. Після закінчення поступив до аспірантури Інституту біохімії АН УРСР, де до 1954 року навчався під керівництвом Володимира Беліцера. У 1954—1961 року працював у Київському медичному інституті. 1955 року захистив дисертацію кандидата біологічних наук за темою «Отримання та дослідження властивостей високоочищеного препарату пепсину».[1]
З 1961 року Веремієнко очолював лабораторію біохімії Інституту отоларингології МОЗ УРСР. 1965 року захистив дисертацію доктора біологічних наук на тему «Протеїнази підшлункової залози та їх інгібітори».[1]
Веремієнко вперше описав два інгібітори протеаз у плазмі крові: α1-антитрипсин та α2-макроглобулін.[1]
У 2008 році на корпусі Інституту отоларингології за адресою вулиця Зоологічна № 3 встановлено меморіальну дошку Кузьмі Веремієнку.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.