Вишнівчик (Львівський район)
село в Перемишлянському районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Перемишлянському районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вишнівчи́к — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — 381 особа.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (жовтень 2022) |
село Вишнівчик | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Перемишлянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060330100030040 |
Основні дані | |
Засноване | 1443 |
Населення | 348 (01.01.2015) |
Площа | 3,61 км² |
Густота населення | 157,06 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81233 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′50″ пн. ш. 24°44′47″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
327 м |
Водойми | Золота Липа, Лонівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81231, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Вишнівчик |
Карта | |
Мапа | |
У селі річка Лонівка впадає у Золоту Липу.
Станом на 01.12.2011 рік у Вишнівчику нараховувалося 172 двори та 381 мешканець.
Село Вишнівчик знаходиться за 15 км від районного центру, біля витоків річки Лонівки (притока Золотої Липи).
Уперше згадується в судовій справі за 1443 рік. Над селом здіймається гора Кібанів.
У 1672 році в селі була церква Святого Михаїла, збудована з допомогою князя Любомирського. Ця церква простояла 236 років, а новішу, що збереглася дотепер, збудовано у 1896 році.
У 1860 році граф Потоцький тут збудував фільварок, з часом значно розбудований.
На початку Першої світової війни декілька мешканців села пішли в УСС, серед них були діти отця Степаніва — оспівана в стрілецьких піснях дочка Олена, хорунжа УСС, згодом — педагог, фотографії якої обійшли найкращі журнали Європи, та син Ананій, що був сотником УГА, першим комендантом м. Щирець. На стіні хати, у якій народилася О. Степанів (1892—1963), 6 грудня 1992 року було відкрито меморіальна дошку. На жаль, її незабаром вкрали.
На сільському цвинтарі, у двох могилах, поховано понад 100 вояків УГА.
У 1944 році в с. Вишнівчику більшовики зловили сот. самооборони (наддніпрянця) Марченка Андрія. Більшовики ведучи його на розстріл сказали: «от, сволоч, розстріляємо», він відповів: «я гордий з того, що гину за [У]країну». Пращаючись зі жінкою закликав: «прощай Насте, Україна кличе».[1]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.