Галицька вулиця (Івано-Франківськ)

Вулиця Галицька — одна з головних вулиць в Івано-Франківську, що веде від центру міста — розгалуження вулиць Бельведерської та Мазепи на північний захід до Калуського шосе, далі завертає на північ у сторону Галича.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Галицька.

Вулиця Галицька Івано-Франківськ
Вулиця Галицька поблизу площі Ринок Вулиця Галицька поблизу площі Ринок
Назва на честь	м. Галич
Колишні назви
не було
Загальні відомості
Протяжність	5 500 м
Координати початку	48.921319° пн. ш. 24.707371° сх. д. / 48.921319; 24.707371
Координати	48.943564° пн. ш. 24.695932° сх. д. / 48.943564; 24.695932
Координати кінця	48.965516° пн. ш. 24.704° сх. д. / 48.965516; 24.704
Транспорт
Автобуси	23, 27, 29, 45, 46, 49, 55, 60
Тролейбуси	3, 4, 5, 6, 8
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	Інститут туризму Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківський національний медичний університет
Парки	парк Воїнів-афганців
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Галицька вулиця у Вікісховищі

Поряд із вулицями Тисменицькою та Гетьмана Мазепи є найдавнішою в місті.

Історія

Вулиця виникла у XVII ст. У той час вулиця починалася від Галицької брами (в районі будинку № 31). Пізніше, за радянської влади, до вулиці були приєднана частина площі Ринок і колишня вулиця Карпінського (до 1958 р. — 1 Травня).

Вулиця добавила в довжину за рахунок приєднання її продовжень в селах Княгинин (у 1925 році) та Пасічна (1958), а також за рахунок приєднаного до міськради села Угорники.

Забудова

Тут знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури,— 30. Будинки із непарними номерами — реконструйовані в 1990-тих із повторенням давніх фасадів.

Вулиця була розширена до чотирьох смуг і у 1983 — запущено в роботу першу тролейбусну лінію: від вул. Хіміків до вокзалу.

Будівлі

№ 2. Пам'ятка архітектури.
Івано-Франківський національний медичний університет, (1894;

Докладніше: Австрійська дирекція залізниці (Івано-Франківськ)

№ 3. Пам'ятка архітектури.
Житловий будинок (1932).

№ 4а. Пам'ятка архітектури.
Івано-Франківська ратуша, (1935) архітектор: Станіслав Треля.

№ 5. Пам'ятка архітектури.
Житловий будинок (1933).

№ 7. Пам'ятка архітектури.
Колишня військова адміністрація та гауптвахта (1827).

№ 9. Пам'ятка архітектури.
Житловий будинок (середина XIX ст.).

№ 10. Пам'ятка архітектури.
Житловий будинок (середина XIX ст.).

№ 22. Телерадіокомпанія «Вежа».

№ 45. Пам'ятка архітектури.
Коледж статистики. (початок XX ст.).

№ 101. Музична школа № 3.

№ 201. (1979)? — 12-ти поверхова будівля ВО «Карпати». Також, від 2011 року тут міститься Інститут туризму Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.^[1] В цьому районі розташована найбільша топографічна висота міста — 300 м над рівнем моря.

Галерея

• 
  Будівля №12
• 
  Будівля №14
• 
  Будівля №45

Див. також

• Вулиці Івано-Франківська
• Пам'ятки архітектури Івано-Франківська

Примітки

1. ^{[недоступне посилання]}, [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 84—87.

Посилання

• Північна сторона площі Ринок на stanislaw.in.ua [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] (колишній початок вулиці)