Війна Потрійного Альянсу
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Війна́ Потрі́йного Алья́нсу також знана як Парагва́йська війна́ — війна, що велася з 13 грудня 1864 року по 1 березня 1870 року між Парагваєм з одного боку та союзом Аргентини, Бразилії і Уругваю з іншого та була найкривавішим конфліктом за всю історію Америки.
Війна Потрійного Альянсу | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва при Туюті, найкривавіша битва в історії Америки | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Парагвай | Бразильська імперія Аргентина Уругвай | ||||||
Командувачі | |||||||
Франсиско Лопес† Хосе Діас† |
Педру II Герцог Кашіас Бартоломе Мітре Венансіо Флорес | ||||||
Військові сили | |||||||
близько 50 тис. на початок війни | близько 26 тис. на початок війни | ||||||
Втрати | |||||||
до 300 тис. солдат та цивільного населення (оцінки дуже різняться) | до 90 тис. солдат та цивільного населення (оцінки дуже різняться) | ||||||
Битви | |||||||
Мату-Гросу – Ріу-Гранді-ду-Сул – Коррієнтес – Ріачуело – Жатаї – Естеро-Беяко – Туюті – Курупайті – Пікіссірі – Ітороро – Кампанія на пагорбах – Акоста-Нью – Серро-Кора |
Серед причин війни називають наслідки колоніалізму в Латинській Америці, суперництво держав-учасниць конфлікту за контроль над стратегічним регіоном річки Ла-Плата, втручання Бразилії та Аргентини у внутрішню політику Уругваю, британські економічні інтереси в регіоні та експансіоністські амбіції парагвайського президента Франсіско Солано Лопеса.
Наслідком війни став повний розгром Парагваю. Навіть після поразки його регулярних сил конфлікт надовго перейшов у стан повільно тлійної партизанської війни на території Парагваю, яка спустошувала країну та вела до значних втрат цивільного населення. За деякими оцінками, загальні втрати Парагваю — як через військові дії, так і через хвороби, включаючи період партизанської війни — сягали 1,2 мільйона осіб, або 90 % його довоєнного населення[1][2]. За іншими даними, ці втрати становили 305 тисяч осіб із 525-тисячного довоєнного населення країни, причому після війни залишилося тільки 28 тисяч чоловіків[3].
Парагвай тільки через десятиліття зумів оговтатися від хаосу й демографічного дисбалансу, у якому опинився. Втрата майже половини території, післявоєнний залежний стан та знищення промисловості надовго перетворили його в одну з найвідсталіших країн Латинської Америки. У Бразилії війна вивела армію на ключові позиції в суспільстві та викликала катастрофічне зростання державного боргу, який країна виплачувала десятиліттями, що значно скоротило економічне зростання та прискорило падіння монархії. Війна також призвела до модернізації аргентинської промисловості, після війни Аргентина на кілька десятиліть стала найбагатшою латиноамериканською державою. Завдяки війні, Уругвай майже повністю звільнився від бразильського й аргентинського втручання у свою внутрішню політику.