Ганс Фішер
німецький хімік / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Ганс Фішер?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ганс Фі́шер (нім. Hans Fischer; 27 липня 1881, Хехст, — 31 березня 1945, Мюнхен) — німецький хімік-органік і біохімік, доктор медицини (1908).
Ганс Фішер | |
---|---|
нім. Hans Fischer | |
Народився |
27 липня 1881(1881-07-27)[1][2][…] Höchstd, Німеччина або Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія[3] |
Помер |
31 березня 1945(1945-03-31)[1][2][…] (63 роки) Мюнхен, Баварія[4] |
Поховання | Східний цвинтар (Мюнхен)d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, біохімік, інтерніст, викладач університету, лікар |
Alma mater |
Лозанський університет Марбурзький університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Мюнхенський технічний університет |
Галузь | органічна хімія, біохімія |
Заклад |
Віденський університет Мюнхенський технічний університет Інсбруцький університет |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Вчителі | Герман Еміль Фішер |
Аспіранти, докторанти |
Магнус фон Браун (інженер) Werner Zerweckd |
Членство |
Леопольдина Прусська академія наук Баварська академія наук Burschenschaft Alemannia Marburgd[5] |
Нагороди | |
Ганс Фішер у Вікісховищі |
Ганс Фішер народився в родині Ганни Фішер (до шлюбу Гердеген) і Ейгена Фішера, хіміка за фахом і директора фабрики та фірми «Калле» з виробництва барвників. Після закінчення початкової школи в Штутгарті Фішер отримав у Вісбадені середню освіту, яку завершив у 1899 р. У Лозаннському університеті вивчав хімію і медицину; навчання продовжив у Марбурзькому університеті, де в 1904 р. здобув ступінь з хімії, а чотири роки потому і ступінь з медицини.
Після лікарської практики у 2-й медичній клініці в Мюнхені Фішер весь 1909 проводив експерименти з хімії під керівництвом Еміля Фішера (однофамілець) в 1-му Берлінському хімічному інституті. Тут він досліджував комплексні структури цукрів і пептидів (комплексів, які частково складаються з амінокислот — основоположних сполук живих організмів). Повернувшись в 1910 р. до Мюнхена, він почав вивчати структуру білірубіну — червонувато-жовтого пігменту, виявленого в жовчі і, як відомо, хімічно подібного геміну — пігменту крові. Хоча багато хіміків намагалися визначити структуру цих двох сполук і таким чином визначити природу їх взаємозв'язку, проблема виявилася занадто складною.
У 1913 р. Фішер стає лектором з курсу фізіології в Мюнхенському інституті фізіології. Через три роки він — професор медичної хімії в Інсбрукському університеті. Злигодні, викликані початком першої світової війни, сильно ускладнили проведення експериментальних досліджень. У 1917 р. його робота була перервана, тому що в результаті ускладнень після перенесеного раніше нападу туберкульозу йому довелося видалити нирку. У кінці війни він переходить до Віденського університету як професор органічної хімії, а в 1921 р. йому надали ту ж посаду в Мюнхенському технічному університеті, де він і працював до кінця своєї наукової діяльності.
Бувши фанатичним дослідником, Фішер глибоко переживав неможливість продовжувати свою роботу через другу світову війну. Збожеволівши від горя після майже повного руйнування його інституту в результаті бомбардування військовою авіацією, він в 1945 р. наклав на себе руки.