Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ге́ксаціа́нофера́т(III) ка́лію, або червона кров'яна сіль — комплексна сполука складу K3[Fe(CN)6]. Вважається отруйною.
гексаціаноферат(III) калію | |
---|---|
Систематична назва | калій гексаціаноферат(III) |
Інші назви | фериціанід калію |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 13746-66-2 |
PubChem | 26250 |
Номер EINECS | 237-323-3 |
ChEBI | 30060 |
RTECS | LJ8225000 |
SMILES | [C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[C-]#N.[K+].[K+].[K+].[Fe+3] |
InChI | InChI=1S/6CN.Fe.3K/c6*1-2;;;;/q6*-1;+3;3*+1 і InChI=1S/6CN.Fe.3K/c6*1-2;;;;/q;;;;;;-3;3*+1 |
Номер Гмеліна | 21683 |
Властивості | |
Молекулярна формула | K3[Fe(CN)6] |
Молярна маса | 329,24 г/моль |
Зовнішній вигляд | коричнево-червоні кристали, оранжевий (до жовтого) порошок |
Густина | 1,85 г/см³ |
Розчинність (вода) | 46,0 г/100 г (20°C) 48,8 г/100 г |
Пов'язані речовини | |
Пов'язані речовини | гексаціаноферат(II) калію, берлінська лазур |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Добувають окисненням гексаціаноферату(II) калію за допомогою хлору або електролітично:
Темно-червоні кристали, які при подрібненні (розтиранням) перетворюються на помаранчевий або жовтий порошок. Розчинні у воді, ацетоні; нерозчинні в етанолі. Водний розчин, так само як і порошок, має жовтий (зеленувато-жовтий[1]) колір.
Термічно нестійка сполука. На відміну від гексаціаноферату(II) калію, відносно легко гідролізує із виділенням ціаніду, тому є отруйною.
Ймовірно, саме ця реакція приводить до зростання pH водного розчину цієї солі при освітленні його розсіяним денним світлом, внаслідок гідролізу: CN– + H2O ⇄ HCN + OH–
При подальшому поверненні розчину до темряви pH розчину знову знижується, тож ці процеси є оборотними.
Із гарячою розведеною сульфатною кислотою виділяє гідрогенціанід, із концентрованою — монооксид вуглецю (як продукт гідролізу ціаніду до мурашиної кислоти та дегідратації останньої).
У водному розчині є окисником, в лужному середовищі дуже сильним:
Також окиснює W до WO2–
4, NH3 до N2 тощо.
Із солями феруму(II) утворює синій осад або колоїдний розчин (турнбулева синь):
Сполука такої самої кристалічної будови утворюється при додаванні Fe3+ до розчину гексаціаноферату(II) калію — берлінська лазур. Варіюванням умов перебігу реакції можна отримати різноманітні подібні продукти, в тому числі розчинну берлінську лазур KFe[Fe(CN)6].
При взаємодії з розведеними кислотами виділяє дуже токсичну синильну кислоту[2]:
Реагент для якісної реакції на Fe2+, якій не заважає наявність в розчині іонів Fe3+. Також для добування пігментів: після їхнього відкриття берлінська лазур (1704) та турнбулева синь (1840) тривалий час використовувалися як пігменти, в тому числі для чорнила.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.