Гектор
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ге́ктор (грец. Hektor) — герой, старший син Пріама й Гекаби, чоловік Андромахи, батько Астіанакта (Скамандрія); за іншими версіями міфа — Лаодама та Амфіноя. За «Іліадою» — найхоробріший воїн у троянському війську; вбив Протесілая, вступив у бій з Аяксом Теламонідом і Діомедом; загинув від руки Ахіллеса. Під час двобою з Ахіллесом на Зевсових терезах були зважені долі обох героїв, і виявилося, що має загинути Гектор. Героєві віддавали шану в Іліоні; у Фівах, куди був перенесений прах Гектора, показували його могилу.
Гектор | |
---|---|
дав.-гр. Έκτορας | |
Помер |
Троя |
Країна | Троя |
Учасник | Троянська війна |
Батько | Пріам[1][2][…] |
Мати | Гекаба[1][3][…] |
Брати, сестри | Паріс, Кассандра, Поліксена і Деїфоб |
У шлюбі з | Андромаха[1] |
Діти | Астіанакт[4][5], Oxyniusd, Laodamasd і Amphineusd |
Нагороди |
heroic honorsd |
Життя й подвиги Гектора надихали багатьох митців. Відома картина Олександра Іванова «Пріам благає в Ахіллеса тіло Гектора». Остання зустріч Гектора з дружиною, оспівана в епосі, вражає своєю людяністю. Вона надихала багатьох митців від античності до наших днів — зокрема, була взірцем для грецького драматурга Софокла, який у трагедії «Аякс» змалював драматичне прощання героя з жінкою й дитиною. В європейській літературі пізнішого часу образ Гектора приваблював Фрідріха Шіллера, Жана Жироду, в живописі — Пауля Рубенса, Шарля Лебрена, Джованні Баттіста Тьєполо, Антона Лосенка, в музиці — Петера фон Вінтера (кантата «Смерть Гектора»).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гектор |