Гертруда Бабенберзька
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гертру́да (нім. Gertrud; 1226/1228 — 24 квітня 1288) — герцогиня австрійська, штирійська (1246—1254) і медлінська (1228—1254), княгиня моравська (1246—1247), маркграфиня баденська (1248—1250). Остання представниця Бабенберзького дому. Донька австрійського принца Генріха. Онука австрійського герцога Леопольда VI. Племінниця австрійського герцога Фрідріха II, останнього представника дому по чоловічій лінії. Одна із трагічних героїнь війни за австрійську спадщину (1246—1278).
Гертруда | ||
| ||
---|---|---|
1246 — 1254 | ||
Народження: | 1226[1] | |
Смерть: |
24 квітня 1288(1288-04-24) Нюнхріц, Мейсен | |
Рід: | Бабенберги | |
Батько: | Генріх | |
Мати: | Agnes of Thuringiad | |
Шлюб: |
1246—1247: Володислав 1248—1250: Герман VI 1252—1254: Роман | |
Діти: | Фрідріх, Марія | |
Після загибелі дядька за підтримки богемського короля Вацлава I зайняла австрійський престол (1246). Стала дружиною його сина Володислава, який передчасно помер (1247). Внаслідок ворожих дій імператора Фрідріха ІІ, який захопив Австрію, втекла під захист угорського короля Бели IV. За посередництва папи Іннокентія IV відновлена у правах й видана за баденського маркграфа Германа VI (1248). По смерті чоловіка і захоплення Австрії богемським королевичем Оттокаром II (1251), який одружився з її тіткою Маргаритою, намагалася повернути собі австрійський престол за допомоги Бели IV і руського князя Данила Романовича. Стала дружиною Данилового сина, князя Романа (1252), який після поразки кинув її (1253).
Деякий час мешкала в Штирії (1253—1267) і Каринтії (1267—1269), звідки була вигнана Отакаром ІІ. Коли Австрію захопив імператор Рудольф I з Габсбурзького дому (1278—1279), втратила на надії на повернення спадщини. Прийняла чернечий постриг у монастирі кларисок в Мейсені, де стала абатисою. Померла у цьому монастирі.