Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Геріберт (нім. Heribert von Köln; бл. 970 — 16 березня 1021) — церковний та державний діяч Священної Римської імперії, 15-й архієпископ Кельна.
Геріберт | |
---|---|
Народився | 970 Вормс, Священна Римська імперія |
Помер | 16 березня 1021 Кельн, Куррейнський округd, Священна Римська імперія |
Поховання | Deutz Abbeyd |
Країна | Німеччина |
Діяльність | католицький священник, державний службовець |
Галузь | церковне служінняd[1] і державна служба[1] |
Знання мов | німецька |
Титул | князь-єпископ |
Посада | Архієпископ Кельна[d] і архієпископ |
Конфесія | католицька церква[2] |
Рід | Conradinesd |
Геріберт походив зі знатного німецького роду, можливо пов'язаного з Конрадинами. Син графа Гуго та Тітвісти. Народився близько 970 року у Вормсі. Початкову освіту здобув в кафедральній школі рідного міста. Потім навчався у монастирі Гроце. По завершенню навчання обрав церковну діяльність, ставши спочатку деканом Вормського собору.
Завдяки протекції Гільдебольда, єпископа Вормського і канцлера Німеччини, Геріберт увійшов до імператорського почту. 994 року імператор Оттон III призначив Геріберта архіканцлером Італії. У 995 році був висвячений на священика. 998 року до своїх посад додав архіканцлерство Німеччини, внаслідок чого вперше було поєднано в одних руках посади канцлерів Італії та Німеччини.
Геріберт підтримав ідею Оттона III щодо відновлення Римської імперії. 999 року супроводжував імператора в поході до Італії. В цей час післясмерті архієпископа Евергера капітул Кельна обрав його новим архієпископом. Невдовзі ці вибори були затверджені папою римським Григорієм V.
По поверненню з Італії разом з Оттоном III 1000 року брав участь у відкритті поховання імператора Карла Великого. 1002 року супроводжував Оттона III в новому поході до Італії. Після смерті останнього очолив процесію з повернення тіла померлого до Німеччини. Зокрема відправив реліквію — спис Лонгина — до Еццо, пфальцграфа Лотарингії.
Траурний кортеж затримав в своїх володіннях Генріх IV, герцог Баварії. Геріберт звільнився з полону, залишивши заручником свого брата, Генріха, єпископа Вюцрбургу, і пообіцявши повернути спис Лонгина. Проте на виборах короля 1002 року Геріберт підтримував кандидатуру Германа II, герцога Швабії. В подальшому перебував в опозиції до короля Генріха Баварського, відмовившись від посад архіканцлерів.
У 1003 році на синоді в Діденгофені перешкоджав вимозі імператора визнання недійсним шлюбу між Конрадом Каринтійським (з Салічної династії) і Матільдою Швабською. Потім не підтримав похід проти Оттона фон Гаммерштайна. Водночас заснував абатство Дойц в пам'ять про імператора Оттона III.
1004 року супроводжував короля Генріха II до Італії. 1007 року брав участь у соборі у Франкфурті-на-Майні. В подальшому опікувався розбудовою Кельнського архієпископства. Він так багато зробив для економічного та культурного піднесення єпархії, що місцеві мешканці шанували його наче святого.
1018 року брав участь у поході проти графа Дірка III. Помер 1021 року. Його було канонізовано 1075 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.