Голодомор в Україні (1932—1933)
геноцид українського народу керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Голодомор в Україні (1932—1933)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду[1]. Голодомор відбувався через колективізацію в Україні й на Кубані у великих масштабах: від десятки загиблих в 1932-му, до мільйонів в 1933-му роках. Голодомор тривав в контексті Голоду в СРСР (1932—1933).
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Голодомор.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (січень 2019) |
Голодомор в Україні (1932—1933) | |
---|---|
Частина Голодомори в Україні | |
Жертви голоду. Харківщина, 1933 рік. Автор фото — Александр Вінербергер | |
Місце атаки | Україна |
Мета атаки | Геноцид |
Дата |
1932—1933 |
Спосіб атаки | голод |
Загиблі | 2,6—5 млн |
Організатори | комуністичний тоталітарний режим |
В 1932—1933 роках в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої[2]. У 2010 році апеляційний суд міста Києва постановив, що Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян[3].
Консенсус науковців щодо кількості жертв змінюється з отриманням нових документів та їх аналізом. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить від 2,6 до 3,9 млн[4][5][6][7], або від 3,5 до 5 млн[8][9] осіб в Українській РСР. У 2013 році Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провів міжнародну наукову конференцію на тему Голодомору і Голодів в УРСР, де були опубліковано оцінки демографічних втрат внаслідок голоду 1932—1933 років: «надмірна кількість смертей» населення України становила 3 млн 917,8 тис. осіб, Росії — 3 млн 264,6 тис., Казахстану — 1 млн 258,2 тис. осіб, сумарно по всій території СРСР — 8 млн 731,9 тис. осіб. Відносні втрати від голоду 1932—1933 років були найвищими в Казахстані — 22,42%, в Україні — 12,92%, в Росії — 3,17%, в середньому по СРСР — 5,42%[10]. Всесвітній конгрес дослідників Голодомору-геноциду українців 7.11.2023 підвів підсумки дослідженням кількості знищення українців під час Голодомору 1932—1933 років — 10,5 мільйонів.[11]
Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР[12], відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону[13]. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство[14][15], причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду[16][17].
Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати[18][19].