Дарницьке кладовище
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Да́рницьке кладови́ще — некрополь у Дарницькому районі міста Києва. Відкрите у 1947 році, призначалося для поховань мешканців Дарниці. З 1970 року закрите для масових поховань, дозволено підпоховання у родинну могилу[2].
Дарницьке кладовище | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
50°25′34″ пн. ш. 30°38′10″ сх. д.H G O | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Відкрито | 1947 |
Закрито | 1970 |
Тип | напівзакрите |
Площа | 9,055 га |
Кількість поховань | 11 055[1] |
Адреса: Харківське шосе, 52 | |
| |
На території кладовища знаходиться військове поховання, визнане пам'яткою історії, яке складається з 533 могил воїнів Червоної армії, що загинули у боях 1941, 1943 та 1944 років, та могили 43 польських зенітників з Війська Польського, які загинули при обороні Дарницького залізничного вузла у квітні 1944 року. У центрі цвинтаря встановлено одну з 85-міліметрових зенітних гармат КС-12, які брали участь у звільненні Дарниці від німецької армії у 1943 році.
- Зенітна гармата КС-12 на Дарницькому кладовищі
У 2009 році при цвинтарі відкрито дерев'яний храм великомучениці Раїси Олександрійської (УПЦ (МП)), зведений коштом місцевого мешканця.