Декрети Бенеша
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Декрети президента республіки (чеськ. Dekrety presidenta republiky, словац. Dekréty prezidenta republiky) та Конституційні декрети президента республіки (чеськ. Ústavní dekrety presidenta republiky, словац. Ústavné dekréty prezidenta republiky); більш відомі як Декрети Бенеша — це низка законів, підготовлених чехословацьким урядом у вигнанні за відсутності парламенту Чехословаччини під час німецької окупації країни у Другій світовій війні. У цілому видано 143 декрети.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Beneš decrees(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
В іншому мовному розділі є повніша стаття Benešovi dekreti(сербо-хорв.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
' | |
---|---|
' |
Декрети стосувалися різних аспектів відновлення Чехословаччини та її правової системи, денацифікації та реконструкції країни. У журналістиці та політичній історії термін «декрети Бенеша» відноситься до декретів президента та декретів Словацької національної ради (SNR) щодо статусу етнічіх німців та угорців та інших у післявоєнній Чехословаччині. Вони представляли правову основу Чехословаччини для вигнання німців з Чехословаччини.
Як результат, майже всі етнічні німці та угорці, предки яких століттями до Другої світової війни жили в Чехословаччині або ті, хто оселився там під час німецької окупації Чехословаччини, втратили чехословацьке громадянство і майно та були вислані з домівок. Деякі з них загинули під час вигнання, що відбулося наприкінці 1940-х років. Декрети Бенеша застосовувалися по-різному в різних частинах країни, деякі декрети діють лише в Богемії та Моравії, тоді як постанови SNR застосовуються у Словаччині.
Декрети залишаються політично суперечливими як у Чехії, так і в Словаччині.