Чеська мова
західнослов'янська мова, державна мова Чехії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Чеська мова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Чеська мова (чеськ. čeština, [че́штіна]) — мова чехів, одна зі слов'янських мов. Належить до західнослов'янської групи; найближча до словацької мови, з якою вона об'єднується в чесько-словацьку підгрупу[1][2][3].
Чеська мова | |
---|---|
čeština, český jazyk | |
Поширена в |
Чехія Воєводина (Сербія) |
Регіон | Центральна Європа |
Носії | 9,5 млн (2001) |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Державна | Чехія |
Офіційна | Європейський Союз |
Регулює | Інститут чеської мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | cs |
ISO 639-2 |
cze (B) ces (T) |
ISO 639-3 | ces |
Загальна кількість носіїв чеської мови у світі перевищує 10,62 млн., з них у Чехії - 10,40 млн. (2012). Невеликі групи носіїв чеської мови живуть також у Словаччині, Австрії, Росії, Хорватії, у низці країн Західної Європи, у США, Канаді, Аргентині, Австралії та інших країнах. Є офіційною мовою Чехії і однією з 24 офіційних мов Європейського союзу (з 2004 року)[4][5]. У ряді держав Центральної та Східної Європи, в яких чехи, як правило, розселені компактно (Австрія, Боснія та Герцеговина, Хорватія та Словаччина), для чеської передбачена можливість набуття статусу регіональної мови.
В основі писемності чеської мови лежить латинська абетка. Перші пам'ятники чеської писемності відносяться до кінця XIII століття[6]. В історії чеської літературної мови виділяють давньочеський (до 1500 року), старочеський (до першої половини XVIII століття) та новочеський (з другої половини XVIII століття) періоди[7].