Джин Артур
американська акторка та викладачка / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Джин Артур?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Джин А́ртур (англ. Jean Arthur, справжнє ім'я Ґле́діс Джорджіа́на Ґрін; 17 жовтня 1900 — 19 червня 1991) — американська акторка та викладачка університету, одна з провідних комедійних акторок у 1930-х і 40-х роках.
Джин Артур | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Jean Arthur | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | англ. Gladys Georgianna Greene | |||
Народилася |
17 жовтня 1900(1900-10-17)[1][2][…] Платтсбург (Нью-Йорк), Нью-Йорк, США | |||
Померла |
19 червня 1991(1991-06-19)[1][2][…] (90 років) Кармел-бай-зе-Сі, Монтерей, Каліфорнія, США | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | кіноакторка, викладачка університету, акторка театру, телеакторка | |||
Відомі учні | Меріл Стріп | |||
Заклад | Коледж Вассара | |||
Роки діяльності | 1923—1975 | |||
IMDb | ID 0000795 | |||
Нагороди та премії | ||||
зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
| ||||
![]() |
Найвідоміші ролі виконала у трьох фільмах Френка Капри: «Містер Дідс переїжджає до міста» (1936), «З собою не забрати» (1938) та «Містер Сміт вирушає до Вашингтона» (1939). 1944 року була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль у фільмі «Чим більше, тим веселіше» (1943)[3][4]. Джеймс Гарві у книзі про ту епоху писав: «Ніхто не був так тісно пов'язаний з ексцентричною комедією, як Джин Артур. Вона була частиною всього цього, настільки її статус зірки визначався цим, що сам стиль ексцентричної комедії просто неможливо уявити без її участі»[5].
Її остання роль у фільмі Джорджа Стівенса «Шейн» (1953) була яскравою і незабутньою. 1944 року Артур номінувалася на премію «Оскар» за роль Констанс Мілліган у фільмі «В тісноті та не в образі».
Джин Артур воліла вести замкнутий спосіб життя. Вона відмовлялася від інтерв'ю, уникала фотографів, не бажала брати участь в жодній рекламі[6]. Журнал «Лайф» у статті 1940 року писав: «Як і Ґарбо, Джин Артур уособлювала собою голлівудську зірку, оповиту непроникною таємницею»[7].