Електронний квиток (залізниця)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Електрóнний квитóк (англ. e-ticket) — електронний документ, що дає право на проїзд, аналогічний традиційному квитку, який продається у залізничних касах.
На відміну від паперового квитка, електронний квиток являє собою цифровий запис в базі даних Укрзалізниці. Придбавши електронний квиток, пасажиру не потрібно обмінювати його в касі на паперовий, достатньо пред'явити бланк електронного квитка провіднику разом з посвідченням особи під час посадки в поїзд.
Такий квиток є повноцінним проїзним документом, а також фіскальним документом і приймається бухгалтерією для компенсації проїзду у відрядженні. Електронні квитки не потрібно обмінювати в касі і діють на всі поїзди внутрішнього сполучення, окрім приміських, регіональних та додаткових поїздів. Також електронний квиток, оформлений через інтернет, неможливо втратити – його можна роздрукувати необмежену кількість разів із листа, який надходить на електронну скриньку клієнта.
Електронний квиток може бути представлений як у вигляді роздрукованого бланка, що містить QR-код, так і просто у вигляді QR-коду на екрані мобільного телефону, планшету або ноутбука.
З 23 липня 2013 року електронні залізничні квитки для деяких потягів отримали статус розрахункових документів. Посадка пасажирів по них здійснюється шляхом зчитування провідником QR-коду через мобільний пристрій. Це стало можливим завдяки впровадженню на залізниці технології безпечного передавання даних компанією «Київстар»[1].
10 листопада 2016 року ПАТ «Укрзалізниця» запустила мобільну версію сайту з продажу квитків з мобільного пристрою через сайт booking.uz.gov.ua[2].
З 1 грудня 2016 року, на період новорічних свят, як експеримент керівництво ПАТ «Укрзалізниця» призупинило надання послуги резервування місць у потягах через інтернет. Квитки через інтернет відтепер можна лише придбати, а не зарезервувати. У компанії пішли на цей крок у рамках антикорупційних заходів[3].
Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (вересень 2016) |