Loading AI tools
французький композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жорж Орік (фр. Georges Auric, 15 лютого 1899, Лодев — 23 липня 1983, Париж) — французький композитор, музичний критик, учень А. Русселя, наймолодший учасник «Шістки».
Жорж Орік | |
---|---|
фр. Georges Auric | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фр. Georges Abel Louis Auric[1] |
Дата народження | 15 лютого 1899[2][3][…] |
Місце народження | Лодев[4][5][6] |
Дата смерті | 23 липня 1983[2][7][…] (84 роки) |
Місце смерті | VIII округ Парижа, Париж, Франція[7][5][6] |
Поховання | цвинтар Монпарнас |
Громадянство | Франція |
Професії | композитор, хореограф, кінокомпозитор, актор |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Регіональна консерваторія Монпельєd і Schola Cantorum de Parisd |
Вчителі | Georges Caussaded |
Жанри | опера |
Членство | Французька шістка і Академія красних мистецтв Франції (23 липня 1983)[8] |
Файли у Вікісховищі |
Навчався в Монпельє, потім з 1913 року в Парижській консерваторії (клас з контапункту і фуги Ж. Коссада) і водночас з 1914 по 1916 в «Схола конторум» у В.д'Енді (клас композиції).[9] Писати музику почав ще в 10 років, дебютував як композитор у 15 років (1914 р.), коли кілька його пісень виконали Пола де Лестан (сопрано) і Альфредо Казелла (фортепіано). Вже на початку своєї діяльності привернув увагу С.Дягілева та в результаті їх співпраці з'явилися багато цікавих балетів: «Матроси» (1925), «Пастораль»(1926) та інші. Писав музику до театральних постановок, мюзиклів і балетів. Є автором великої кількості комічних опер: «Під маскою», «Цариця серця», 14 балетів, багатьох оркестрових творів (увертюра, фокстрот, ноктюрн), камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, пісень та романсів.[10]
У 1924 р. видав збірку дитячих пісень «Алфавіт».
Брав участь в антифашиському руху. Створював масові пісні: «Заспіваймо, дівчата», «4 пісні стражденної Франції»,[11]
Популярним як композитор став завдяки своїй музиці до кінофільмів. Написав музику більш ніж до 70 фільмів. Часто його запрошували англійські компанії. Найцікавіша кінопартітура є до фільму «Цезар і Клеопатра»(1945), успіх мала й музика з «Глибокою ніччю» (1945). Також написав музику до фільму «Мулен Руж»(1952), в тому числі й вальс, який став, мабуть, одним із відоміших його творів. Музика Оріка звучить у фільмах Кокто («Орфей», «Красуня і чудовисько», «Двоглавий орел»), Макса Офюльса («Лола Монтес»), Жуля Дассена («Чоловічі розбірки»), Жана Деланнуа («Вічне повернення», «Принцеса Клевська»), Уайлера («Римські канікули»), «Таїнство Пікассо».
Помер у 1983 році.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.