Loading AI tools
український вчений, ботанік-орхідолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ми́хайло Миколайович Загу́льський (10 серпня 1960, с. Підлисся Золочівський район, Львівська область — 27 січня 2002, м. Львів) — український науковець, кандидат біологічних наук, ботанік-орхідолог.
Загульський Михайло Миколайович | |
---|---|
Народився | 10 серпня 1960 Підлисся, Золочівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 27 січня 2002 (41 рік) Львів, Україна |
Поховання | Олесько |
Країна | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | Львівський державний університет імені Івана Франка, Львівська філія Інституту ботаніки ім. М. Г.Холодного НАН України |
Галузь | біологія |
Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
Науковий керівник | Голубець Михайло Андрійович |
Народився 10 серпня 1960 р. в родині службовців — головного бухгалтера колгоспу ім. І. Мічуріна с. Теребежі Миколи Михайловича та завідувачки виробництвом Буського молокозаводу Ярослави Петрівни Загульських.
Навчався в Олеській середній загальноосвітній школі № 1[1], після закінчення якої 1977 року вступає на біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. У 1982 році завершив навчання та залишився працювати в університеті інженером кафедри морфології, систематики і фізіології рослин (після реорганізації у 1982 р. — кафедра ботаніки). Навчався в аспірантурі Львівського філіалу Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, науковим керівником був академік НАНУ, доктор біологічних наук, професор Михайло Голубець. У 1995 р. захистив дисертацію на тему: «Хорологія, структура популяцій та охорона орхідних (Orchidaceae Juss.) західних регіонів України»[2] та здобув науковий ступінь кандидата біологічних наук.
З ініціативи Михайла Загульського 1992 року у Львівському університеті ім. І. Франка був створений науковий підрозділ «Гербарій» при кафедрі ботаніки, де Михайло працював старшим науковим співробітником, а з 1999 року — куратором Гербарію LW. Розуміючи всю цінність найстарішого в Україні гербарію, Михайло багато зробив для піднесення його статусу як в Україні, так і в Європі, для організації збереження й опрацювання гербарних матеріалів, дослідження історії становлення гербарію LW.[3] Опублікував низку наукових розвідок про життя та діяльність галицьких ботаніків, зокрема Б. Блоцького, О. Волощака, А. Ремана.
Спільно з австрійськими вченими описав новий для Східних Карпат палеоендемічний вид Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner, Klein et Zagulski. Був одним з ініціаторів створення Яворівського національного природного парку, вивчав його флору. За його участі створено 20 нових заказників та пам'яток природи. Був невтомним дослідником флори. Ще зі студентських років з весни до пізньої осені проводив час у ботанічних експедиціях, зібрав близько 6 тис. гербарних зразків, з них понад тисячу — орхідних. Дублети його гербарних зразків можна бачити в інших гербаріях України, а також Польщі, Росії. У батьківській хаті в с. Підлисся створив базу ботанічних досліджень Північного Поділля, яку охоче відвідували відомі українські та зарубіжні вчені, а також аспіранти і студенти.
Михайло Загульський — організатор Українського товариства охорони орхідей (1997) і видання вісника товариства «Любка–Platanthera» (1997, 1998).
Михайло Загульський є автором понад 90 наукових публікацій з питань видового складу, поширення та стану популяцій орхідних на заході України, охорони рослинного світу, історії ботаніки, гербарної справи.
Трагічно загинув 27 січня 2002 року у Львові, похований на цвинтарі в Олеську.
Михайло Миколайович був дуже талановитою людиною. Він умів захопити своїми ідеями, організувати студентів і колег для вивчення флори, зокрема дослідження орхідей. Був членом підкомісії з ботаніки Національної комісії з питань Червоної книги, членом науково-технічної ради Яворівського національного природного парку, у 1999—2000 роках керівником ботанічної групи експертів Міжнародного польсько-українсько-білоруського проекту «Екологічний коридор долини Західного Бугу: стан, загрози, збереження», який підтримував IUCN (Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів), членом Українського ботанічного товариства, наукового товариства імені Шевченка, Європейської комісії з орхідей, Українського товариства охорони природи, Карпатського Товариства.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.