Loading AI tools
спортивна зала слави в Манчестері, Англія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Зала слави англійського футболу знаходиться в Національному музеї футболу в Манчестері, Англія. Зала має на меті відзначити та висвітлити досягнення найкращих талантів англійського футболу всіх часів, а також іноземних гравців та менеджерів, які стали визначними фігурами в історії англійської гри. Нові члени додаються щороку, а церемонія введення в дію проводиться восени, раніше в різних місцях, але виключно в самому музеї після його переїзду до будівлі Урбіс[en] у Манчестері в 2012 році.
Зала слави англійського футболу | |
Дата створення / заснування | 2002 |
---|---|
Вид спорту | футбол |
Країна | Велика Британія |
Адміністративна одиниця | Манчестер[d] |
Історичне графство | Ланкашир[d] |
Офіційний сайт | |
Зала слави англійського футболу у Вікісховищі |
Зала знаходиться в постійній експозиції музею. У жовтні 2005 року видавництво Robson Books вперше опублікувало супровідну книгу The Football Hall of Fame: The Official Guide to the Greatest Footballing Legends of All Time. Її авторами є історик футболу Роб Гелвін і куратор-засновник музею Марк Бушелл. Зала щороку поповнюється новими членами, а музей містить докладний профіль кар'єри та репутації кожного з них, а також вибрані експонати, які стосуються їхніх досягнень.
Членів Зали слави обирає комісія. Спочатку вона складалася з колишніх гравців Джиммі Армфілда, сера Тревора Брукінга, Джиммі Гілла, Марка Лоуренсона та Гордона Тейлора, які після виходу на «футбольну пенсію» стали професійними експертами та/або іншими діячами у футболі.
У наступні роки колишній тренер національної збірної Англії Грем Тейлор і колишній гравець збірної Англії Стів Годж також працювали в комісії, хоча зараз вона складається переважно з видатних істориків футболу.
Спочатку існувало три основні категорії вибору — футболіст, тренер і футболістка (сер Альф Ремзі на сьогоднішній день є єдиною фігурою, відзначеною в обох головних чоловічих категоріях). Для того, щоб кандидатура у члени була розглянута, футболіст повинен завершити кар'єру або досягти 30-річного віку. Також важливою умовою є досягнення терміну у 5 років гри або керування командою в Англії.
У 2007 році було засновано ще дві регулярні категорії. Головним чином, це було визнання центральної ролі футболу в англійській культурі, розширення Зали Слави почестей для тих, хто зробив великий внесок у англійську гру за межами футбольного поля. Категорія «Чемпіон громади», яку спонсорує Football Foundation, нагороджує професійних гравців, які пожертвували свій вільний час і гроші масовому розвитку спорту, тоді як нагорода «Футбол для всіх», яку спонсорує Футбольна асоціація, вручається піонерам різних видів футболу, зокрема футболу, в який грають люди з обмеженими можливостями.
З 2009 року музей також вшановує пам'ять видатних команд в історії Англії разом із нагородженням окремих гравців і тренерів. Для введення команди до Зали слави має пройти щонайменше чверть століття з моменту закінчення її «епохи». У 2013 році до Зали слави вперше було прийнято арбітра — ним став Джек Тейлор[1], а у 2017 році відбулося перше введення особи з футбольних ЗМІ.
За окремих обставин також іноді відбувається вручення «спеціальної нагороди», як правило, для відзначення річниць визначних подій. На сьогоднішній день Джиммі Гілл є єдиним лауреатом нагороди під назвою «Нагорода за життєві досягнення» на честь його незвичайної кар'єри в грі.
27 лютого 2020 року Прем'єр-ліга оголосила про плани офіційно відкрити свою Залу слави, а введення перших двох членів було заплановано на 19 березня 2020 року. Для введення в Залу слави Прем'єр-ліги[2] необхідно, щоб гравець грав у Прем'єр-лізі й на момент подання кандидатури вже завершив кар'єру, до того ж лише кар'єра гравця в Прем'єр-лізі буде використовуватися для розгляду його кандидатури[3][4].
ВР | Воротар |
---|---|
ЗХ | Захисник |
ПЗ | Півзахисник |
НП | Нападник |
Рік | Ім'я | М | Г | Поз | Роки | Клуби | Прим. | Дж. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2002 | Лілі Перр | 0 | 0 | НП | 1919–1951 | Дік, Керр | [169] | |
2003 | Гоуп Пауелл | 66 | 35 | ПЗ | 1978–1998 | Millwall Lionesses, Френдс оф Фулгем, Бромлі Боро | [170] | |
2004 | С'ю Лопес | 22 | 0 | ЗХ | 1966–1985 | Саутгемптон | [171] | |
2005 | Деббі Бемптон | 95 | 7 | ПЗ | 1978–1997 | Лаустофт, Гауборо Ґрандж, Millwall Lionesses, Вімблдон, Арсенал, Кройдон, Doncaster Rovers Belles | [172] | |
2006 | Джилліан Култард | 119 | 30 | ПЗ | 1976–2001 | Doncaster Rovers Belles | [173] | |
2007 | Карен Волкер | 83 | 40 | НП | 1985–2006 | Doncaster Rovers Belles, Лідс Юнайтед | [174] | |
Джоан Воллі | 1 | 0 | ПЗ | 1937–1956 | Дік, Керр | [175] | ||
2008 | Полін Коуп | 60 | 0 | ВР | 1982–2006 | Millwall Lionesses, Арсенал, Чарльтон Атлетік | [176] | |
2009 | Меріенн Спейсі | 91 | 28 | НП | 1984–1996 | Френдс оф Фулгем, Арсенал | [177] | |
2010 | Бренда Семпейр | 8 | 0 | ПЗ | 1984–1997 | Френдс оф Фулгем, Кройдон | [178] | |
2013 | Шейла Паркер | 33 | 0 | ЗХ | 1961–1980 | Престон, Фоденс, Сент-Геленс, Чорлі | [179] | |
2014 | Сильвія Ґоур | 2 | 1 | ПЗ | 1956–1980 | Манчестер Корінтіанс, Фоденс | [180] | |
2015 | Фає Вайт | 90 | 12 | ЗХ | 1996–2013 | Арсенал | [181] | |
2016 | Рейчел Браун-Фінніс | 82 | 0 | ВР | 1995–2014 | Ліверпуль, Евертон, Арсенал | [182] | |
Рейчел Юнайтт | 102 | 8 | ЗХ | 1998–2017 | Вулвз, Евертон, Фулгем, Leeds City Vixens, Бірмінгем Сіті, Ноттс Каунті, Соліхалл Мурс, Лондон Біс | [183] | ||
2017 | Келлі Сміт | 117 | 46 | НП | 1994–2017 | Вемблі, Арсенал | [184] | |
Рейчел Янкі | 129 | 19 | ПЗ | 1996–2016 | Арсенал, Fulham Ladies, Birmingham Ladies, Notts County Ladies | [185] | ||
2019 | Алекс Скотт | 140 | 12 | ЗХ | 2002–2018 | Арсенал, Бірмінгем Сіті | [186] | |
2021 | Карен Керні | 144 | 32 | ПЗ | 2001–2019 | Бірмінгем Сіті, Арсенал, Челсі | [187] | |
Керол Томас | 56 | 0 | ЗХ | 1966–2009 | BOCM, Рекіттс, Hull Brewery, Тоттенгем, Престон Рейнджерс, CP Doncaster, Раунтріс, Престон, Брандесбертон | [188] |
У 2004 році Зепп Блаттер, тодішній президент ФІФА, був включений до Залу слави до річниці світової федерації. Він став першою особою поза межами Англії, яку вшанував музей.
У 2007 році була створена нагорода Football Foundation «Чемпіон громади», першим володарем якої став Ніелл Куїнн. Наступними переможцями стали Пітер Бердслі (2008), Роббі Ерл (2009)[209] і Грем Тейлор (2010)[210]. З 2010 року премія не видається.
Також у 2007 році було створено премію «Футбол для всіх», першим її володарем став Стівен Дейлі, англійський футболіст північноірландського походження, чия професійна кар'єра закінчилася через втрату зору у 18 років, й який пізніше став капітаном збірної Англії серед людей з вадами зору. У 2008 році нагороду отримав Стів Джонсон, гравець збірної Англії з футболу для людей з ампутованими кінцівками та лідер благодійної організації «Евертона» «Everton in Community»[211]. У 2009 році нагороду отримав Ронні Вотсон, футболіст, який має проблеми з навчанням. Він тренувався з «Олдем Атлетік», готуючись до чемпіонату Європи 2008 року серд людей з обмеженими розумовими можливостями, де він був капітаном збірної Англії[212]. У 2010 році премію отримав Джордж Фергюсон. Фергюсон є давнім членом футбольної команди «Евертона» для незрячих і секретарем Футбольної ліги людей із вадами зору. У 2013 році нагороду отримав Девід Кларк, капітан футбольної команди Великобританії для людей з вадами зору. З 2014 по 2017 рік були нагороджені члени збірної Англії з церебрального паралічу[134][142][149][213].
Вручення спеціальної нагороди відбувалося епізодично протягом багатьох років. У 2007 році «Шеффілд», найстаріший футбольний клуб у світі, відзначив своє 150-річчя. У 2008 році Мішель Платіні, тодішній президент УЄФА, став другою особою за межами англійської гри, яку Музей відзначив на одноразовій церемонії вручення Європейського залу слави. Через два роки Джиммі Гілл був удостоєний спеціальної нагороди за життєві досягнення[214]. У 2013 році спеціальну відзнаку використовували тричі. По-перше, для Сівіл Сервіс, єдиного нині існуючого клубу з тих, хто був представлений при офіційному створенні Футбольної асоціації в 1863 році. По-друге, для Ебенізера Кобба Морлі, першого секретарея Футбольної асоціації, якого часто вважають її батьком-засновником. По-третє, Вільяму Мак-Грегору, засновнику Футбольної ліги. У 2014 році було вшановано «Футбольний Батальйон» — групу професійних футболістів і вболівальників, які брали участь у Битві на Соммі[134]. У 2015 році Сунь Цзіхай, перший китаєць в історії англійської гри, був призначений «Послом англо-китайського футболу». Його несподіване прийняття в члени Залу слави було оголошено в рамках державного візиту до Сполученого Королівства президента Китаю Сі Цзіньпіна. Рішення викликало суперечки в соціальних мережах: тіньовий міністр спорту Клайв Еффорд припустив, що нагорода була куплена офісом прем'єр-міністра Девіда Кемерона. Представник музею пояснив, що Сунь був відзначений за його «роль посла у підвищенні профілю та популярності англійського футболу серед китайської аудиторії»[215]. У 2016 році було нагороджено «Кембридж Юніверсіті» за неофіційне визнання найстарішим клубом у світі; деякі документи в їхньому архіві свідчать про те, що рік заснування футбольного клубу — 1856, тобто його було засновано за рік до «Шеффілда»[216]; також було нагороджено «Ноттс Каунті» (засн. 1862 року), який є найстарішим у світі клубом серед тих, хто зараз грає на професійному рівні[217].
Командні нагороди були запроваджені в 2008 році як частина одноразової церемонії вручення Залу слави Європи. «Манчестер Юнайтед» і «Ліверпуль», які вигравали Кубок європейських чемпіонів 1967—1968 і 1977–1978 років відповідно, були першими командами, що отримали командну нагороду. У 2009 році було відзначено команду малюків Басбі, Манчестер Юнайтед 1950-х років і команду володарів Кубка «Манчестер Сіті» кінця 1960-х і початку 1970-х років[218]. У 2010 році була нагороджена збірна Англії зразка 1966 року, яка того року стала чемпіоном світу. У 2011 році було нагороджено Астон Віллу, яка виграла Кубок європейських чемпіонів 1981—1982, була представлена на спеціальній церемонії. У 2014 році було нагороджено «Нескорених», клуб «Престон Норт-Енд»[134]. У 2016 році до нагороди було представлено команду «Ноттінгем Форест», яка двічі поспіль виграла Кубок європейських чемпіонів у сезонах 1978–1979 та 1979–1980[217].
У 2013 році було створено категорію «рефері», єдиним її членом наразі є Джек Тейлор[219], а в 2017 році також було створено категорію «журналіст», першим членом якої став Г'ю Макілвані.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.