Затурин

Зату́рин — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в південній частині району на річці Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Затурин
Каплиця Різдва Пресвятої Богородиці Каплиця Різдва Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Підгаєцька міська громада
Основні дані
Засноване	?
Населення	182
Площа	13,929 км²
Густота населення	13.07 осіб/км²
Поштовий індекс	48023
Телефонний код	+380 3542
Географічні дані
Географічні координати	49°10′48″ пн. ш. 25°03′56″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	250 м
Водойми	Золота Липа
Відстань до районного центру	17 км
Місцева влада
Адреса ради	48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Затурин
Затурин
Мапа
Затурин у Вікісховищі

Поштове відділення — Завалівське. До 2020 року у підпорядкуванні Завалівській сільраді.

До Затурина приєднано хутір Гута. Населення — 182 особи (2001).

Історія

Поселення відоме від 18 ст..

Перед Другою світовою війною в селі було 110 хат-господарств і приблизно 450 осіб населення. До Затурина належав присілок Затуринська Гута, званий також Скляна Гута, тому, що тут колись виробляли скло. Затуринська Гута разом із Затурином належали до парафії Маркова, де парохами були о.о. Гнат Михалевич, Михайло Щуровський, Петро Барановський.

У 1930 році польський шовінізм пацифікував і Затурин. Пацифікатори знищили кооперативну крамницю, читальню й господарства Бориславського, Михайлюка та ін.^[1]

24 квітня 1944 року у лісі Слив'янки між Голгочами і Затурином відбувся бій між німцями та сотнею «Крука» (в яку пішли хлопці з Маркови, Затурина та з інших сіл). Сотні вдалося вийти з оточення, втративши 1 вбитого і 9 поранених бійців. Найбільший бій з німцями провела сотня УПА «Сірі Вовки» під командуванням командира «Бистрого» у лісі біля с. Затурина 25 червня 1944 року. У цьому переможному бою ворог втратив коло 300 вбитих, втрати сотні — 4 вбитих і 12 ранених^[2]

Одним із найбільших боїв у 1944 році з більшовиками вважається бій, що його провела сотня «Чорні круки» під командуванням «Тура», яка входила в курінь «Бистрого». Дехто вважає, що в цьому бою брала участь і сотня «Бурлаки» (командир «Чорний» — Василь Шепета). Бій відбувся 21 вересня 1944 в околицях сіл Затурина і Маркови, у якому загинуло за різними даними від 60 до 90 повстанців. Ворог також втратив десятки своїх убитих солдатів і офіцерів^[3].

У різні роки у Затурині діяли:

• читальня товариства Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка з бібліотекою;
• кооператива;
• аматорський гурток;
• хор
• чотирирічна початкова школа;
• сільський оркестр

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.^[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району^[5].

Релігія

• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1992, мурована, ПЦУ);
• капличка Різдва Пресвятої Богородиці (2000, мурована, УГКЦ).

Пам'ятки

• Встановлено хрест на честь скасування панщини.
• Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Завалівська бучина №1 та Завалівська бучина №2.
• Поблизу Затурина є могила, у якій поховано близько 40 вояків УПА.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди

• Мартин Суканець (1894 р.н.) - стрілець 2 сотні Українських Січових Стрільців (станом на 1 червня 1916 року)^[6]
• Євгенія Суканець (Метанчук), «Мотря» — уродженка села Затурин, підрайонова провідниця Юначок ОУН, зв'язкова УПА^[7]
• Ігор Сиван — педагог, вчитель фізики, відмінник народної освіти України

Галерея

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1992 ПЦУ)
• 
  Каплиця Різдва Пресвятої Богородиці (2000 УГКЦ)
• 
  Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
• 
  Краєвид біля села

Примітки

1. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 522
2. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — С. 17
3. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — С. 19-20
4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
6. Матейко Р., Мельничук Б. Воєнними дорогами синів Галичини. Українські січорві стрільці на Тернопільщині. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. - С. 63-69
7. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — С. 19

Література

• Портал «Тернопільщина»

• Підгаєччина в спогадах емігрантів / Упорядники-редактори: Богдан Мельничук, Богдан Хаварівський та Іван Шебешович. — Козова, 1994. С. 156.
• Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — 623с.
• Стефанія Манастирська, Омелян Макогін «Затурин» / Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 521—523
• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
• Колодницький С., Коропецька У., Мельничук Б. Затурин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 183. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Zaturzyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 466. (пол.)