Loading AI tools
німецький диригент і композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Зіґфрід Вагнер (нім. Siegfried Helferich Richard Wagner; 6 червня 1869, Трібшен під Люцерном — 4 серпня 1930, Байройт) — німецький диригент і композитор. Син композитора Ріхарда Вагнера і його другої дружини Козіми, онук Ференца Ліста. У 1908–1930 роках був керівником вагнерівського фестивалю в Байройті.
Зіґфрід Вагнер | |
---|---|
нім. Siegfried Wagner | |
Основна інформація | |
Дата народження | 6 червня 1869[1][2][…] |
Місце народження | Tribschend[3] |
Дата смерті | 4 серпня 1930[1][2][…] (61 рік) |
Місце смерті | Байройт, Баварія, Веймарська республіка, Німецький Райх[1][3] |
Поховання | міський цвинтар Байройтаd |
Професії | композитор, диригент, письменник, кінорежисер, opera director, режисер, лібретист |
Вчителі | Енгельберт Гумпердінк |
Відомі учні | Hans Knappertsbuschd[4] |
Жанри | опера |
Батько | Ріхард Вагнер[5] |
Мати | Козіма Вагнер |
Діти (5) | Wieland Wagnerd, Friedelind Wagnerd, Verena Wagner Lafferentzd, Wolfgang Wagnerd і Walter Aignd |
Брати, сестри | Eva von Bülowd, Daniela von Bülowd, Isolde Wagnerd і Blandine Gravinad |
Файли у Вікісховищі |
Зіґфрід Вагнер був третьою дитиною Ріхарда Вагнера і Козіми, доньки Ференца Ліста. Спочатку він планував стати архітектором, але потім звернувся до музики — як вважається, не в останню чергу завдяки своєму коханцеві[6][7], композитору і піаністу Клементу Гаррісу, з яким він познайомився в 1892 році і вирушив у навколосвітню подорож на яхті батька Гарріса, побувавши в Гонконзі, Сінгапурі та інших екзотичних місцях (в 1923 році Вагнер присвятив пам'яті рано загиблого Гарріса симфонічну поему «Щастя»). До вчителів Вагнера належали Енгельберт Гумпердінк, Фелікс Мотль, Генріх Штейн[8]. Диригентський дебют Зіґфріда Вагнера відбувся в 1893 році.
У 1906 році Козіма Вагнер передала синові керівництво байройтських фестивалем (офіційно він зайняв керівну посаду в 1908 році). Зіґфрід Вагнер виявив себе як талановитий адміністратор, диригент і режисер. Так, в 1911 році він широко застосував можливості освітлення в постановці «Парсіфаля» і здійснив нову постановку «Нюрнберзьких мейстерзінгерів».
У 1914 році він поставив «Летючого голландця», в 1927 — «Трістана та Ізольду», в 1930 — «Тангойзера». У 1923 році Зіґфрід зробив концертне турне Америкою з метою зібрати кошти для фестивалю 1924 року, першого після війни.
У 1930 році Зіґфрід Вагнер помер від інфаркту, що трапився під час репетиції. Його сини Віланд (1917–1966) і Вольфганг (1919–2010) керували байройтським фестивалем після Другої світової війни.
Зіґфрід Вагнер був автором 17-ти опер на казкові сюжети (лібрето до яких, за прикладом батька, писав сам), а також інструментальних творів. Його опера «Нероба» була дуже популярна: вона була поставлена, зокрема, у Віденській придворній опері під керівництвом Густава Малера. Але в цілому творчість Зіґфріда Вагнера залишається мало відомою за межами Німеччини.
Вибрані твори
Інструментальна музика
Опери
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.