Йосип Флавій
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Йосип Флавій (лат. Josephus Flavius; близько 37 — бл. 100) — єврейський історик.
Йосип Флавій | |
---|---|
дав.-гр. Ἰώσηπος Φλάβιος | |
Художня реконструкція образу Йосипа Флавія по бюсту, який знаходиться у музеї Нова Гліпотека в Копенгагені.
Художник Шевченко Ігор Костянтин | |
Ім'я при народженні | івр. יוסף בן מתתיהו |
Народився |
близько 37 року Єрусалим, Юдея[1][2] |
Помер |
близько 100 року Рим, Римська імперія[2] |
Країна | Стародавній Рим |
Національність | єврей |
Діяльність | історик |
Знання мов | латина[3], давньогрецька[4], арамейська[5] і іврит[5] |
Учасник | Перша Юдейська війна |
Напрямок | Фарисеї[5] |
Magnum opus | Юдейська війна[5], Юдейські старожитності[5], The Life of Flavius Josephusd і Against Apiond |
Батько | Matthiasd |
Брати, сестри | Matthiasd |
Діти | Flavius Hyrcanusd, Flavius Simonides Agrippad і Flavius Justusd |
IMDb | ID 0430769 |
Батько Йосипа Флавія належав до священницького роду, а його мати походила з царського роду Хасмонеїв-Макавеїв. Йосип здобув блискучу освіту, не тільки єврейську, а й грецьку. У 26-річному віці він їздив до Риму як захисник декількох юдейських священників, звинувачених прокуратором Феліксом і відправлених у ланцюгах до Риму. Тут Йосип завдяки євреєві Алігуру, придворному акторові Нерона, познайомився з дружиною Нерона Попеєю і через неї виклопотав прощення священникам. Після повернення до Єрусалиму виявив, що євреї готуються повстати проти римського правління, і не відчуваючи ентузіазму, був вимушений до них приєднатись. Йосипу була доручена оборона Галілеї, тобто північної частини Палестини, проте його дії були малоуспішними, і витримавши 47-денну облогу в місті Йотапате, він у 67 році потрапив у полон до майбутнього імператора Веспасіана. Щоб урятувати собі життя й допомогти співвітчизникам після їхньої неминучої поразки, Йосип запропонував свої послуги Веспасіану, і до кінця війни був перекладачем у нього та його сина Тита, а також посередником між римлянами та євреями. Після падіння Єрусалима в 70 році Йосип вирушив до Риму, де отримав римське громадянство й пенсію.