Керамзит
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Керамзи́т (від грец. κέραμος — «глина»[1]) — пористий матеріал із легкоплавких глинистих порід, що спучуються[2], який широко використовують як штучний пористий заповнювач для легких бетонів[1] у сучасному будівництві.
Керамзит випускається у вигляді щебеню, гравію та гравійного піску. Керамзит одержується в результаті прискореного обпалення легкоплавких глинистих порід в обертових печах при температурах 990 — 1 260оС[3] і має малу об'ємну масу, достатню міцність і високі теплоізоляційні властивості.
Іноді керамзит застосовують, як теплоізоляційну і звукоізоляційну засипку в будівлях.
Керамзитове зерно — склоподібна пориста маса, із замкнутими порами сферичної форми, вкрита тонкою оболонкою. З керамзитами марки 700, 800 можна отримувати легкі бетони. Межа міцності таких бетонів при стисненні — 20, 30, 40 МПа. Бетони використовуються для виробництва панелей перекриття, в мостобудуванні, скрізь, де необхідно знизити масу конструкцій.