Керол Грейдер
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Керол Грейдер (англ. Carol Greider, нар. 15 квітня 1961 року, Сан-Дієго) — американська вчена, молекулярна біологиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 спільно з Елізабет Блекберн та Джеком Шостаком «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази»[7].
Керол Грейдер | |
---|---|
англ. Carol Greider | |
Керол Грейдер в березні 2009 року | |
Народилася |
15 квітня 1961(1961-04-15) (63 роки) Сан-Дієго , США |
Громадянство | США |
Місце проживання | Девіс |
Діяльність | біолог, молекулярний біолог, генетик, біохімік |
Галузь | молекулярна біологія |
Відома завдяки | молекулярна біологія |
Alma mater |
Каліфорнійський університет в Берклі Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі |
Науковий ступінь | стоматологія |
Науковий керівник | Елізабет Блекберн |
Знання мов | англійська[1][2] |
Заклад |
Лабораторія в Колд Спрінг Харбор Університет Джонса Хопкінса |
Членство | Національна академія наук США[3], Американська академія мистецтв і наук, Національна медична академія СШАd і AAAS[4] |
У шлюбі з | Nathaniel C. Comfortd[5][6] |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (2009) |
Сайт | greiderlab.org |
|
Членкиня Національної академії наук (2003) і Національної медичної академії США (2010), а також Американського філософського товариства (2016), докторка філософії (1987), заслужена професорка університету Джонса Гопкінса (з 2014).
Закінчила Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі (бакалавр, 1983). У 1987 році здобула ступінь докторки філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі. У 1988 році приєдналася незалежною співробітницею до Лабораторії в Колд-Спрінг-Гарбор, з 1990 року її асистентка-дослідниця, з 1994 р. — дослідниця. У 1997 році перевела свою лабораторію в школу медицини університету Джонса Хопкінса. З 2003 року — директорка департаменту молекулярної біології і генетики, а з 2014 року іменна заслужена професорка (Blooomberg Distinguished Professor) цього університету.