![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d6/%25D2%259A%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B0%25D2%259B%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2580.png/640px-%25D2%259A%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B0%25D2%259B%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2580.png&w=640&q=50)
Кимацький каганат
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кимацький каганат (англ. Kimek Khanate, Kimäk Khanate, Kimak Kaganate) — тюркське державне утворення (втім, не згадане під цією назвою в жодному тюркському джерелі), яке розташовувалося в північних областях Євразійського степу, в значній частині — в Західному Сибіру в районі між Об — Іртиш приблизно з 743 до 1050 року. Кипчаки, як повідомляють ісламські географи, займали західні області каганату, що виходять до Уралу і до Волзького регіону.
Кимацький каганат | |
Дата створення / заснування | 743 |
---|---|
Столиця | Khakan-Kimakd і Imakiad |
Мова комунікації | тюркські мови[1] і монгольські мови[1] |
Час/дата припинення існування | 1220 |
![]() |
Згідно з Гардізі (середина XI ст.), Кімакська конфедерація включала племінне угруповання, яке іменувалося «татари» (з якої походила правляча династія), що вказує на зв'язки як з монголомовним, так і тюркомовним світом. Останніми відомими каганами були Кунан і Абар (Уби), нащадком яких вважався половецький хан Ясінь.