Конвенція про хімічну зброю
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Конвенція про хімічну зброю, повна назва Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення[5] (англ. Convention on the Prohibition of the Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and on their Destruction) — міжнародний договір в рамках ООН в галузі контролю озброєнь, що має на меті повну заборону виробництва і використання хімічної зброї з огляду на її шкідливість для довкілля і здоров'я людини, а також визначає зобов'язання держав-учасниць у цій сфері.
Конвенція про хімічну зброю | |
---|---|
Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення | |
Тип | міжнародний договір |
Підготовлено | 3 вересня 1992[1] |
Підписано | 13 січня 1993[1] |
Місце | Париж та Нью-Йорк[1] |
Чинність | 29 квітня 1997[1] |
Умови | ратифіковано 65 державами[2] |
Підписанти | 165[1] |
Сторони | 193[1] (Список державних-учасниць[en])[3] |
Зберігається | Генеральний секретар ООН |
Мови | Англійська, Арабська, Іспанська, Китайська, Французька, Російська[4] |
Сайт | https://www.opcw.org/ru/konvenciya-o-khimicheskom-oruzhii |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цю конвенцію, підписану від імені України 13 січня 1993 року в м. Парижі, в Україні ратифіковано Законом N 187-XIV від 16 жовтня 1998.[6]/ До серпня 2010 року 188 держав є учасниками цієї конвенції і ще 2 країни підписали, але поки не ратифікували її.[1]
Контроль за дотриманням статей Конвенції здійснюється Організацією із заборони хімічної зброї, що виступає як міжнародний правовий майданчик для уточнення положень Конвенції (Конференція країн-учасниць уповноважена вносити зміни до КХЗ, а також приймати підзаконні акти про виконання вимог Конвенції, тощо.). Крім того, організація проводить інспекції військово-промислових об'єктів з метою забезпечити виконання вимог КХЗ країнами-учасницями.