Консенсус 1992 року — політичний термін, що з'явився 1992 року в результаті зустрічі представників Китайської Народної Республіки та Республіки Китай.
Консенсус 1992 року передбачає визнання обома сторонами єдності Китаю — («Китай і Тайвань — не окремі держави»). При цьому під єдиним Китаєм кожна зі сторін вбачає свою власну інтерпретацію. Відмінності в інтерпретації влади — «Китайська Народна Республіка» чи «Республіка Китай» — не є перепоною для діалогу[1][2].
Історія перемовин
Зважаючи на особливості китайської історії та політики, безпосередні відносини між офіційними установами двох держав, по суті, неможливі[1].
Перемовини проводились і тривають дотепер, з боку КНР через недержавну Асоціацію з відносин через протоку (ARATS), а з боку Тайваню — через неурядовий фонд Рада із взаємовідносин з континентальним Китаєм (SEF). Обидві структури засновані 1991 року[1].
1992 року перший раунд перемовин між тими організаціями зайшов у глухий кут, оскільки було незрозуміло, який сенс вкладається до формулювання «єдиний Китай», яку приймають обидві сторони. В результаті до протоколу перемовин було записано, що «під єдиним Китаєм кожна зі сторін вбачає свою власну інтерпретацію»[1].
Колишній президент Республіки Китай Лі Ден Хуей назвав таке рішення «консенсусом без консенсусу»[1].
КНР кілька разів залишала процес перемовин, а від 1999 до 2008 року взагалі його призупинила. Лише після обрання 2008 року президентом Ма Їнцзю офіційний Пекін погодився відновити діалог[1][2].
В інавгураційній промові 20 травня 2008 року Ма Їнцзю заявив про готовність відновити перемовини з Китаєм на базі «консенсусу 1992 року». Публічне визнання консенсусу стало важливим відступом від позицій адміністрації Чень Шуйбяня, що заперечувала сам факт його досягнення[2].
Від того часу завдяки зусиллям SEF та ARATS, які провели до 2011 року шість раундів зустрічей, було підписано низку базових угод, що визначили взаємовідносини між Пекіном і Тайбеєм.
Результати та наслідки
За час першого президентського терміну Ма Їнцзю між материковим Китаєм і Тайванем з'явилось пряме регулярне повітряне й морське сполучення, Тайвань почали відвідувати туристи з материка, тайваньському бізнесу стало простіше оперувати на материку. В результаті досягнутих домовленостей й односторонніх ініціатив життя отримала ідея налагодження так званих трьох видів зв'язків — економічних, транспортних й інформаційних.
2010 року було підписано важливу торгову угоду про економічне співробітництво, що забезпечило простий доступ сотням видів тайваньської продукції на ринок материкового Китаю. В межах угоди від 1 січня 2011 року набула чинності розрахована на 3-річний період програма «Ранній урожай», спрямована на значне зниження митних тарифів на включені до встановленого списку товари двосторонньої торгівлі, до самого їх цілковитого скасування[2].
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
