Куропати
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Куропати (біл. Курапаты) — лісовий масив на північній околиці Мінська, білоруської столиці, де виявлено масові поховання людей, розстріляних НКВС СРСР упродовж 1937–1941 років. Кількість жертв радянської таємної поліції достеменно невідома і, за різними оцінками, може становити: до 7 тисяч осіб (згідно зі словами Генерального прокурора Білорусі О. Божелко[be-tarask])[1], не менше 30 тисяч осіб (згідно з Генеральним прокурором БРСР Г. Тарнавським)[2], до 100 тисяч осіб (згідно з довідником «Беларусь»)[3][4], від 102 до 250 тисяч осіб (згідно зі статтею Зенона Позняка в газеті «Літаратура і мастацтва»)[5][6], 250 тисяч осіб (згідно з професором Вроцлавського університету Здзиславом Вінницьким[pl][7] і більше (згідно з британським істориком Норманом Дейвісом)[8].
Куропати Курапаты | |
---|---|
Хрести вздовж дороги в урочищі Куропати | |
53°58′02″ пн. ш. 27°36′35″ зх. д. | |
Країна | Білорусь |
Місто | Мінськ |
Тип |
цвинтар камера стратиd місце масового вбивстваd і геополітична областьd |
Перша згадка | 3 червня 1988 |
Статус | історико-культурна цінність першої категорії |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
З 1993 року урочище Куропати внесено до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь як місце поховань жертв політичних репресій 1930-1940-х років. Куропати мають статус історико-культурної цінності першої категорії[9], що, згідно з Законом Республіки Білорусь «Про охорону історико-культурної спадщини», відповідає категорії «найбільш унікальних цінностей, духовні, естетичні та документальні гідності яких становлять міжнародний інтерес»[10].
Є найвідомішим серед принаймні восьми місць масових розстрілів, які здійснював НКВС на території Мінська[11].