Латеранські угоди
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Латеранські угоди — (Латеранські договори) укладені 11 лютого 1929, між Святим Престолом (в особі кардинала П'єтро Гаспаррі, державного секретаря), та королівством Італії (в особі прем'єр-міністра Беніто Муссоліні), що нарешті розв'язали так зване «Римське питання» — про статус Ватикану після розпаду Папської держави у 1870 році. По суті, Папа Римський визнає за Латеранськими договорами Рим як осідок італійського уряду. Італійський уряд гарантує при цьому, політичний і територіальний суверенітет Ватикану. Назва контрактів, походить від місця їх підписання — Латеранського палацу.
Коротка інформація Країна, Дата й час ...
Латеранські угоди | |
Країна | Ватикан і Італія |
---|---|
Дата й час | 11 лютого 1929 |
Час/дата початку | 7 червня 1929[1] |
Час/дата закінчення | 3 червня 1985[1] |
Сторона, яка підписала | П'єтро Гаспаррі[1] і Беніто Муссоліні[1] |
Дата набуття чинності | 7 червня 1929 |
Латеранські угоди у Вікісховищі |
Закрити
Коротка інформація Історія Ватикану ...
Історія Ватикану | |
---|---|
| |
Римське герцогство | |
Дар Піпіна | |
Папська держава | |
Взяття Рима | |
Ватиканський полон | |
Латеранські угоди | |
Ватикан | |
Портал «Ватикан»
|
Закрити