Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Левіна Розіна Яківна (рос. Левина Розина Яковлевна, англ. Rosina Lhévinne; 29 березня 1880, Київ, Російська імперія — 9 листопада 1976, Глендейл, Каліфорнія, США) — американська піаністка і музичний педагог.
Левіна Розіна Яківна | |
---|---|
рос. Левина Розина Яковлевна (Бесси) | |
Василь Сафонов зі своїми учнями з Московської консерваторії, ліворуч: Розіна Левіна | |
Основна інформація | |
Дата народження | 29 березня 1880 |
Місце народження | Київ, Російська імперія |
Дата смерті | 9 листопада 1976 (96 років) |
Місце смерті | Глендейл, Каліфорнія, США |
Причина смерті | хвороба і інсульт |
Громадянство | Російська імперія, США |
Професія | піаністка, музичний педагог |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Вчителі | Сафонов Василь Ілліч[1] |
Відомі учні | Ван Кліберн[1], Пек Кон У, Marek Jablonskid, Hiroko Nakamurad і John Browningd[1] |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класична музика |
Заклад | Університет Південної Каліфорнії і Джульярдська школа |
Розіна Бессі народилася в сім'ї процвітаючого ювеліра Жака (Якова) Бессі та його дружини Марії (уродженої Кац). Невдовзі після єврейських погромів 1881 року сім'я Бессі перебралася до Москви. Юна Розіна почала вчитися грі на фортепіано у шестирічному віці. Коли її вчитель захворів, друг сім'ї запропонував, щоб вона продовжила заняття з Йосифом Левіним, талановитим учнем Московської Імператорської консерваторії, який був на п'ять років старше Розіни.
Дівчина рано проявила свій талант, тому через кілька років була прийнята в Московську консерваторію в клас Василя Сафонова, який раніше був учителем Левіна. 1898 року Розіна закінчила консерваторію із золотою медаллю по класу фортепіано (як і Йосиф Левін перед цим), і того ж року Розіна та Йосиф одружилися. У них було двоє дітей: Костянтин «Дон» Левін (1906—1998) і Маріанна Левін Грем (1918—2012).
Розіна відмовилася від наміру зробити власну сольну кар'єру, щоб не заважати кар'єрі піаніста свого чоловіка. Таким чином, вона обмежила свою діяльність викладанням і виступами разом з чоловіком на двох фортепіано. Разом вони викладали в Москві, Тбілісі, а потім у Берліні, перш ніж емігрували в США після Першої світової війни і російської революції. У Нью-Йорку подружжя стало працювати в Інституті музичного мистецтва, який пізніше став Джульярдською школою.
Протягом 46 років Розіна Левіна відповідала за попередню підготовку учнів свого більш відомого чоловіка, а після його смерті в грудні 1944 року вона не хотіла брати на себе всі його функції, однак керівництво школи переконало її стати наступницею чоловіка.
Серед її учнів було багато кращих молодих піаністів 40-х, 50-х і 60-х років XX століття, у тому числі Ван Кліберн, який вступив до її класу 1951 року. 1958 року, у розпал холодної війни, він завоював першу премію на першому Міжнародному конкурсі імені Петра Чайковського в Москві і миттєво став світовою знаменитістю та приніс міжнародну славу своєму вчителю.
1949 року Розіна Левіна переглянула своє рішення ніколи не виступати на публіці солісткою. У 70-річному і 80-річному віці вона неодноразово виступала, спочатку спільно зі струнним квартетом Juilliard String, а потім в концертах на Літньому музичному фестивалі в Аспені. Вершиною кар'єри як виконавця був її виступ з Нью-Йоркським філармонічним оркестром під керівництвом Леонарда Бернстайна в січні 1963 року, в 82-річному віці. Був виконаний Концерт № 1 для фортепіано з оркестром Фредеріка Шопена, концерт, який вона виконала при закінченні Московської консерваторії за шістдесят п'ять років до цього.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.