Ленчицьке воєводство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ленчи́цьке воєво́дство (лат. Palatinatus Lanciciensis, пол. Województwo łęczyckie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1339—1793 роках. Створене на основі земель Ленчицького князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на півдні Великопольщі. Головне місто — Ленчиця. Очолювалося ленчицькими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Ленчиці. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&04378.02200004378,22 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&&080731.&&&&0080 731 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.
Ленчицьке воєводство | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1339 |
---|---|
Країна | Корона Королівства Польського |
Столиця | Ленчиця |
Адміністративна одиниця | Великопольська провінція |
Кількість населення | 80 731 осіб |
Адміністративно-територіально поділяється на | Q65733102?, Q65734272?, Q65734629? |
Час/дата припинення існування | 1793 |
Площа | 4080 км² |
Ленчицьке воєводство у Вікісховищі |