Литовченко Тимур Іванович
український письменник-фантаст / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Литовченко Тимур Іванович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Тиму́р Іва́нович Лито́вченко (нар. 4 січня 1963, Київ — пом. 29 жовтня 2021, Київ) — український письменник-фантаст, інженер-металург за освітою, член Національної спілки письменників України (НСПУ, з 1997 року) та Національної спілки журналістів України (НСЖУ, з 2002 року), заступник голови Творчого об'єднання пригодників і фантастів при Київській міській організації НСПУ, керівник клубу любителів фантастики «Чумацький шлях»[2][6][7][8][9][10][11][12][13]. Інвалід першої групи по захворюванням опорно-рухового апарату[1].
Тимур Іванович Литовченко | ||||
---|---|---|---|---|
Тимур Литовченко, вересень 2017 | ||||
Псевдонім | Андрій Давидов[1] (колективний — для роботи спільно з Олегом Авраменко[2]) | |||
Народився |
4 січня 1963(1963-01-04) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Помер |
29 жовтня 2021(2021-10-29) (58 років) Київ ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | письменник, журналіст, блогер | |||
Сфера роботи | фантастика[3], журналістика[3] і металургія[3] | |||
Alma mater | Інженерно-фізичний факультет НТУУ «КПІ»d | |||
Роки активності | з 1984 | |||
Жанр | жахи, ґотика, містика, наукова фантастика, історичний роман | |||
Членство | Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України | |||
Батько | Іван Іванович Литовченко[4] | |||
Мати | Жанна Григорівна Литовченко[4] | |||
У шлюбі з | Литовченко Оленою Олексіївною (1963) | |||
Діти | донька Людмила (1985) | |||
Нагороди |
| |||
Премії | імені Олеся Гончара (2000), імені Василя Юхимовича (2016), Імені Пантелеймона Куліша (2018) | |||
корінний подолянин[1][5] | ||||
| ||||
Литовченко Тимур Іванович у Вікісховищі |
Тимур Литовченко писав фантастику в різноманітних жанрах, починаючи від науково-популярної і аж до містики та жахів[11], авантюрно-історичні романи, детективи[13]. Різноманітними є й форми написання творів — від невеликих оповідань, віршів, есе, казок, повістей і аж до романів[11]. Автор понад двадцяти збірок прози й авторських книг, що друкувалися в Російській Федерації та Україні[12][13]. Спочатку писав та публікував твори російською мовою, згодом перейшов на українську[11]. Значну частину власного доробку автор самостійно переклав українською мовою[11].