Loading AI tools
український живописець і педагог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Василь Якович Лозови́й (5 січня 1926, Ловейківка — 24 грудня 1999, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1993 року.
Лозовий Василь Якович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 5 січня 1926 Волоська Балаклія, Куп'янська округа, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 24 грудня 1999 (73 роки) | |||
Харків, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище (1952) і Харківський художній інститут (1958) | |||
Діяльність | художник, викладач | |||
Вчитель | Бесєдін Сергій Фотійович, Косарєв Борис Васильович, Єгоров Євген Павлович, Овчаренко Дмитро Павлович, Любимський Олександр Павлович, Хмельницький Олександр Анатолійович і Рибальченко Михайло Андрійович | |||
Відомі учні | Лисов Олександр Іванович і Спіцевич Євген Андрійович | |||
Працівник | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Вчене звання | професор | |||
Нагороди | ||||
Сайт | vasiliylozovoy.com | |||
| ||||
Народився 5 січня 1926 року на хуторі Ловейківці (нині у складі села Волоської Балаклії Куп'янського району Харківської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні, служив у артилерії. Нагороджений медаллю «За відвагу» (2 березня 1945), орденами Слави III ступеня (2 березня 1945), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[1]. Став інвалідом II групи[2].
1952 року з відзнакою закінчив Харківське художнє училище[2]; 1958 року — Харківський художній інститут, де навчався у Сергія Бесєдіна, Бориса Косарєва, Євгена Єгорова, Дмитра Овчаренка, Олександра Любимського, Олександра Хмельницького, Михайла Рибальченка.
Після здобуття вищої освіти працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті: з 1992 року — професор кафедри живопису. Одночасно, на громадських засадах, керував творчою школою робітничої молоді при Палаці культури Харківського електромеханічного заводу. Педагогічна і творча діяльність відзначені орденом «Знак Пошани»[2]. Серед учнів: Азаркіна Марина Анатоліївна, Александрова Владмира Іванівна, Гладкий Андрій Володимирович, Грицюк Володимир Борисович, Кочанова Ірина Миколаївна, Кузнецов Михайло Юхимович, Лисов Олександр Іванович, Надєждіна Лариса Георгіївна, Спіцевич Євген Андрійович.
Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Поліни Осипенко, № 23 та у будинку на проспекті Косіора, № 92[3]. Помер у Харкові 24 грудня 1999 року.
Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі писав тематичні композиції, портрети, пейзажі, натюрморти) та книжкової графіки. Працював олією, темперою, аквареллю, пастеллю, олівцем, вугіллям[2]. Серед робіт:
Створив ілюстрації до книги «Від Барселони до Прохорівки» Георгія Семенова (1967) та інші.
Брав участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних художніх виставках з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1958 році, Римі у 1995 році, Сан-Венедетто у 1995—1996 роках, Рипатрансоне у 1996 році, Порто-Сан-Джорджо у 1997 році, Порто-Сант'Ельпідіо у 1997 році.
25 грудня 2001 року в Харківській державній академії дизайну та мистецтв втановлена меморіальна дошка присвячена пам'яті Василя Лозового[5][4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.