Лопата
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лопата, діал. шу́фля[1] (переважно про совкову — від нім. Schaufel) — пристрій для ручного копання ґрунту або роботи з сипкими матеріалами. Складається з держака (звичайно дерев'яного, інколи — з інших матеріалів) та металевого леза. Лопати застосовуються для розкопування ям, перенесення сипких матеріалів, розчищення.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лопата (значення).