Лужицькі мови
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лужицькі мови — назва двох мов, належать до західнослов'янської гілки індоєвропейських мов. Вони є рідними мовами лужичан, слов'янської меншини на сході Німеччини (традиційна німецька назва — сорби, історично вони відомі також як венди)[1]. Збірний код цієї мови (фактично двох мов) у стандарті ISO 639-2 — wen. Використовують лужицьку абетку.
Існує дві літературні мови: верхньолужицька (hornjoserbsce), котрою розмовляє близько 40 тис. людей в Саксонії, та нижньолужицька (dolnoserbski), котрою розмовляє близько 10 тис. людей в Бранденбурзі. Територія, на якій поширені лужицькі мови, відома під назвою Лужиця.