Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Луї́ II де Бурбо́н, Принц Конде́, Людо́вик II де Бурбо́н, Принц Конде́ (фр. Louis de Bourbon, prince de Condé; 8 вересня 1621, Париж, Франція — 11 грудня 1686, Фонтенбло)[6][7], відомий під іменем Великого Конде (le Grand Condé) — принц крові, французький воєначальник та політичний діяч. Походив з молодшої гілки дому Бурбонів, що носили титул Принц Конде. Син Анрі де Бурбона, 3-ого принц Конде (1588—1646). Носив титул герцог д'Енгієн до 1646 року, тоді 4-й принц Конде. Крім титулу принца Конде, був також герцогом де Бурбон, де Монморансі, де Шатору, де Бельгард і де Фронсак, графом де Сансерр (1646—1686), графом де Шароле, пером Франції і першим принцом крові.
Людовик II Бурбон-Конде | |
---|---|
фр. Louis II de Bourbon-Condé | |
Народився | 8 вересня 1621[1][2][…] Париж, Французьке королівство |
Помер | 11 грудня 1686[1][2][…] (65 років) Фонтенбло |
Країна | Франція[3] |
Діяльність | політик, воєначальник |
Знання мов | французька[4][5] |
Учасник | Тридцятирічна війна і Франко-іспанська війна (1635—1659)d |
Роки активності | з 1643 |
Титул | герцог |
Військове звання | генерал |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Бурбони |
Батько | Henri, Prince of Condéd |
Мати | Charlotte Marguerite de Montmorencyd |
Брати, сестри | Арман де Бурбон і Анна Женев'єва де Бурбон-Конде |
У шлюбі з | Claire-Clémence de Maillé-Brézéd |
Діти | Генріх III Бурбон-Конде |
Автограф | |
Нагороди | |
Командувач армій Людовика XIII, потім Людовіка XIV. Найбільше прославився битвами при Рокруа (1643), Фріндланді (1644), Нордлінгені (1645)[8] та Лансі (1648), яка внесла вклад в завершення Тридцятилітньої війни[9].
Один з головних діячів Фронди. Спочатку, під час Парламентської Фронди, став на бік влади та очолював облогу Парижа. Після вступив у конфлікт з кардиналом Мазаріні, за що був ув'язнений. Очолив Фронду Принців, але був розбитий, перейшов на бік Іспанії у Франко-Іспанській війні (1635 по 1659). Після укладення Піренейського миру, повернувся на службу до Людовика XIV. Брав участь у Деволюційній та Голландській війнах[10].
В своєму замку Шантії прожив до своєї смерті в 1686 році, в оточені родини, письменників, художників серед яких були Буало, Расін, Мольєр, Лабрює́р, Боссюе та інші.[6]
На його похоронах проголосив одну з своїх найвідоміших надгробних промов Жак Бенінь Боссюе.
Справжнім шедевром став бронзовий бюст принца Конде. Дуже вдалий полководець, Луї II Конде відрізнявся жорстокістю, блюзнірством, грубим поводженням навіть з близким оточенням. Він з тих антипатріотів, що обертав свою зброю проти своєї країни. Конде був прибічником Фронди, що воювала проти короля і кардинала Мазаріні. Це він спустошував північні області Франції, це він намагався створити самостійне князівство в своїх землях. Бурхливо проведена молодість, перебування у в'язниці і хвороба зробили його неприємним і антипатичним. Навіть після політичного примирення з королем і кардиналом, його на вісім років відсторонили від справ, бо не довіряли.
Перед скульптором стояло важке завдання створити репрезентативний портрет хворої (хворів на ревматизм) і неприємної, але небезпечної особи. Куазевокс гідно справився з завданням, висунувши на перший план розкішне вбрання Конде і блискучі засоби обробки бронзи. Це трохи затьмарило сміливо змальовану, правдиву і неприємну характеристику образу.
Жоден із портретів Луї ІІ Конде фарбами не передає усю складність характеру по-своєму скаліченої особи принца.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.