Лісабонське повстання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лісабо́нське повста́ння (порт. revolta de Lisboa) — збройний виступ мешканців Лісабона 6 грудня 1383 року проти легітимної португальської королеви-регентші Леонори. Відбулося на початку португальської династичної кризи, яка загрожувала Португалії втратою незалежності й приєднанням до сусідньої Кастилії[1].[2]. Було першим збройним зіткненням прокастильської та антикастильської (патріотичної) партій. На чолі першої стояли королева Леонора, її донька-інфанта Беатриса, наречена кастильського короля Хуана І, та оренський граф Андейро; їх підтримувала португальська аристократія і вище духовенство. Патріотичну партію очолював авіський магістр Жуан, бастард покійного короля Педру I, майбутній король Португалії; його підтримувала дрібна шляхта, міщани і нижче духовенство. Приводом до повстання стало вбивство магістром графа Андейро у королівському палаці[2]. Лісабонці перебили кастильських представників, зокрема лісабонського єпископа-кастильця Мартіна Саморського, і взяли під арешт королеву-регентшу. Повсталі проголосили Жуана «захисником і управителем Королівства», який через 10 днів сформував новий уряд[1][2]. Леонора зуміла втекти зі столиці до Аленкера, звідки запросила допомоги у свого зятя, кастильського короля[1][2]. 1384 року він розпочав вторгнення до Португалії, кульмінацією якого стала облога Лісабона[1][2]. Також – Лісабонська революція (порт. revolução de Lisboa), народна революція (порт. revolução popular) тощо.
Лісабонське повстання | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Португальське міжкоролів'я | |||||||
Загибель лісабонського єпископа Мартіна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Лісабонці | Уряд Леонори | ||||||
Командувачі | |||||||
Жуан Авіський | Леонора Теліш Хуан де Андейро | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
легкі або відстуні | † Хуан де Андейро † Мартін Саморський |