Loading AI tools
герцогиня-консорт Юліх-Клеве-Бергу З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Марія Австрійська (нім. Maria von Österreich, 15 травня 1531 — 11 грудня 1581) — ерцгерцогиня Австрійська[1] та принцеса Богемська з династії Габсбургів, донька імператора Священної Римської імперії Фердинанда I та богемської принцеси Анни Яґеллонки, дружина герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого.
Марія Австрійська | |
---|---|
нім. Maria von Österreich | |
3-а герцогиня-консорт Юліх-Клеве-Бергу | |
Початок правління: | 18 липня 1546 |
Кінець правління: | 11 грудня 1581 |
Попередник: | Жанна Наваррська |
Наступник: | Якоба Баденська |
Дата народження: | 15.5. 1531 |
Місце народження: | Прага, Богемське королівство |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 11 грудня 1581 |
Місце смерті: | Замок Хамбах, герцогство Юліх-Клеве-Берґ, Священна Римська імперія |
Поховання | Stiftskirched |
Чоловік: | Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький |
Діти: | Марія Елеонора, Анна, Магдалена, Карл Фрідріх, Єлизавета, Сибілла, Йоганн Вільгельм |
Династія: | Габсбурги, Ламарки |
Батько: | Фердинанд I |
Мати: | Анна Яґеллонка |
Народилась 15 травня 1531 року у Празі. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині короля Богемії й ерцгерцога Австрії Фердинанда I та його дружини Анни Яґеллонки. Мала старших сестер Єлизавету й Анну і братів Максиміліана та Фердинанда. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.
Шлюб батьків був щасливим, вони рідко розлучалися. Батько був високоосвіченою людиною, відрізнявся скромністю та м'якістю характеру.[2] Був відомим колекціонером, полюбляв музику, тримав чудовий оркестр. Мати супроводжувала його в більшості поїздок. Сама вона була відома релігійністю, мудрістю та благочестям,[3] також розмовляла чеською, угорською та німецькою мовами, знала латину.
У Відні родина мешкала у Старій фортеці,[4] — найстарішому крилі Гофбурга.[5] Полюбляли зупинятися у замку Лінца на березі Дунаю,[6][7] де зіграли весілля Фердинанда та Анни. Часто відвідували Гофбурґ в Інсбруку в Тіролі. Певний час цей замок був навіть резиденцією родини.[8]
Сімейство доволі часто бувало у Празі, й правляче подружжя намагалося перетворити Празький град у представницьку королівську резиденцію. Мешкаючи час від часу у Старому королівському палаці, Фердинанд заклав неподалік ренесансний Королівський сад у 1534 році, а в 1538 році почав будівництво Літнього палацу для своєї дружини.[9][10] Утім руйнівна пожежа червня 1541 року знищила більшість будівель лівого берегу Праги.
Вихователем дітей до 1539 року був німецький поет-гуманіст Каспар Урсінус Веліус.[11]
У 1543 році імператор Карл V Габсбург, дядько Марії, обіцяв її руку герцогу Юліх-Клеве-Берґу. Шлюб був покликаний покласти край Гельдернській війні та закріпити Венлоський договір 1543 року, згідно з яким герцогство Гельдерн відходило австрійському дому, а Вільгельм навертався в католицтво та був зобов'язаний боротися проти Реформації. У свою чергу, Карл дарував Вільгельму привілей визнати законними спадкоємицями його дочок від шлюбу з Марією в разі відсутності спадкоємців чоловічої статі в будинку Габсбургів.
Аби повінчатися з дівчиною, герцог розлучився зі своєю першою дружиною Жанною Наваррською. Хоча фактично даний союз, що не був консумованим, Ватикан просто анулював у 1545 році.[12]
У 15-річному віці Марія стала дружиною 30-річного герцога Юліх-Клеве-Берґу Вільгельма Багатого. Вінчання відбулося 18 липня 1546 у Регенсбурзі. За два тижні перед цим її сестра Анна взяла там же шлюб із баварським принцом Альбрехтом. Весілля святкувалося дуже пишно. Імператор Карл V також був присутнім.
За півроку після весілля померла мати Марії, королева Анна, й почалося чеське повстання у Празі.
Укладений з розрахунку союз виявився щасливим.[13] У подружжя народилося семеро дітей:
Столицею об'єднаного герцогства Юліх-Клеве-Берґ був Дюссельдорф. Місто за часів правління Вільгельма стало регіональним центром гуманітарних наук і ліберального католицизму.[15] Утім будівництво представницького замку почали лише у 1549 році. На додачу до Дюссельдорфської резиденції у 1558—1565 роках був розширений Хамбахський мисливський замок.[16] Двір рідко навідував як замок Шваненбурґ у Клеве,[17] так і резиденцію в Юліху через збройний конфлікт у сусідніх Нідерландах.
Марія відрізнялася меланхолійністю, згодом герцогиню почали вважати психічно хворою. Її батько у 1556 році став імператором Священної Римської імперії.
Вільгельм після 1566 року переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Його стан надалі залишався складним: дні, у які він, слабкий і приголомшений, нерухомо сидів на своєму стільці, порушуючи мовчання тихими словами «Боже мій», змінювалися тими, коли він міг вставати, стояти, ходити, їздити, їсти та пити, майже як здорова людина.[18]
Марія померла 11 грудня 1581 року у Хамбахському замку. Була похована в церкві Успіння Діви Марії в Клеве.
Її старший син Карл Фрідріх пішов з життя молодим, захворівши на віспу під час паломництва до Рима в 1575 році. Менший син Йоганн Вільгельм, який успадкував у 1592 році герцогство, виявляв ознаки психічної хвороби та помер бездітним.[19] Землі Юліх-Клеве-Берґу після його смерті були поділені між Бранденбурґом і Пфальц-Нойбурґом.[20]
Максиміліан I | Марія Бургундська | Фердинанд II | Ізабелла I | Казимир IV Ягеллончик | Єлизавета Австрійська | Гастон II де Фуа-Кандаль | Катерина де Фуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філіп I Красивий | Хуана I Божевільна | Владислав II Ягелончик | Анна де Фуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинанд I | Анна Ягеллонка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.