Мервська оаза
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Мервська оаза — одна з оаз Центральної Азії, розташована в дельті річки Мургаб в Каракумах, Туркменістан.
Мервська оаза | ||||
37°36′ пн. ш. 61°50′ сх. д. | ||||
Країна | Туркменістан | |||
---|---|---|---|---|
Тип | оаза | |||
Мервська оаза має довгу історію. Вона була заселена вже в епоху Маргіанської цивілізації (кінець III-го — початок II-го тис. до Р. Х.). На її території знаходився Мерв — найдавніше відоме місто Середньої Азії. В 1990-х роках у Мервській оазі було відкрито величезний некрополь Гонур-Депе, що датується II—I тисячоліттям до Р. Х. На думку В. І. Саріаніді[ru] Гонур заснували індо-іранці (арії)[1].
Клімат в оазі субтропічний внутришньоконтинентальний — тривале спекотне літо і коротка холодна зима, різкі коливання добових температур повітря, мала кількість атмосферних опадів. Середні температури січня -2-4 ° C, липня 28-32 ° C; кількість опадів 100—300 мм на рік[2].
Основними водними джерелами оази є річка Мургаб, Каракумський канал і артерії, що відгалужуються від них. На Мургабі для зрошення побудовані Ташкепринське, Казиклибентське, Колхозбентське, Іолотанське, Гіндукушське та Сариязинське водосховища. Річка має так звану сліпу дельту, її дельтове віяло губиться у пісках пустелі Каракуми.
В оазі розташовані великі промислові центри — міста Мари, Байрам-Алі, Йолетен. Поруч з містом Мари до Мургабу впадає Каракумський канал. Розвинене поливне землеробство, плодівництво і виноградарство. Є великим районом бавовнярства. В оазі вирощують також пшеницю, ячмінь, кукурудзу, овочеві, баштанні і кормові культури. У тваринництві переважає каракулівництво. Розвинене конярство.