Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фрідріх Моос | |
---|---|
нім. Carl Friedrich Christian Mohs | |
Фрідріх Мос, 1832 | |
Ім'я при народженні | нім. Carl Friedrich Christian Mohs |
Народився | 29 січня 1773 Генроде, Німеччина |
Помер | 29 вересня 1839 (66 років) Агордо, Італія |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Місце проживання | Відень Фрайберг |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | мінералог, фізик, викладач університету, кристалограф, гірничий інженер |
Alma mater | Фрайберзька гірнича академія[1] Університет Мартіна Лютера |
Галузь | мінералогія, геологія |
Заклад | Віденський університет Фрайберзька гірнича академія Технічний університет Граца |
Вчене звання | Професор |
Науковий керівник | Авраам Готліб Вернер[2] |
Відомі учні | Вільгельм Хайдінгер Josef Redtenbacherd[1] |
Аспіранти, докторанти | Josef Redtenbacherd[3] |
Членство | Прусська академія наук Леопольдина |
Відомий завдяки: | Шкала Мооса |
Нагороди | |
Карл Фрідріх Крістіан Моос у Вікісховищі |
Карл Фрідріх Крістіан Моос (нім. Carl Friedrich Christian Mohs, 29 січня 1773, Генроде, Німеччина — 29 вересня 1839, Агордо, Італія) — німецький мінералог і геолог.
Навчався в Галле і Фрайберзі, їздив на навчання до Франції та Британії. У 1812 році він став професором в Граці, в 1818 році переїхав у гірничу академію до м. Фрайберг і в 1826 до Відня. Помер, коли подорожував до Італії в місті Агордо недалеко від Беллуно
Одним із найважливіших винаходів Мооса є шкала твердості мінералів, названа його іменем.
Моос вивчав математику, фізику та хімію в університеті Галле. У Фрайбурзькій Гірничій Академії він вивчав додатковий предмет з механіки. Одним із його вчителів у Фрайберзі був мінералог і геогностик Абрахам Готлоб Вернер. У 1801 році Моос став майстром шахти в Нойдорфі в Гарці. У 1802 році він вперше приїхав до Відня, щоб відсортувати та анотувати колекцію каменю банкіра Й. Ф. ван дер Нулля.
У 1812 році Моос був призначений професором мінералогії в Технічний університет Ґраца в Граці. У цей час він розробив шкалу твердості Мооса, названу на його честь. Завдяки своїй класифікації мінералів, яка підкреслювала фізичні властивості (форму, твердість, крихкість, питому вагу) його об’єктів, Моос опинився в опозиції до більшості своїх колег, які робили наголос на хімічному складі. З 1817 року він зайняв кафедру свого вчителя Вернера у Фрайбурзькій Гірничій Академії як його наступник. Моос розробив концепцію кристалічних систем приблизно в той же час, але згідно з його власними твердженнями, незалежно від Крістіана Самуеля Вейса, які він опублікував у 1822 році. У 1826 році його призначили до Відня. Проте свої лекції він читав у Mineralien-Cabinet. У 1834 році, крім професорської посади, він отримав також одну з посад куратора. У 1835 році Мооса було виведено з кабінету мінералів і призначено дійсним гірничим радником із заснуванням гірничого музею у Відні, яким він керував з 1835 по 1839 рік. У 1849 році він став Геологічним інститутом Рейху (сьогодні Геологічна служба Австрії).
З 1812 член-кореспондент Прусської академії наук. У 1822 році він був обраний членом академії наук Leopoldina та почесним членом Королівського товариства Единбурга.
Моос помер під час подорожі до Італії в 1839 році. Спочатку він був похований в Агордо, перенесений до Відня в 1865 році і похований на євангельському кладовищі в Мацлайнсдорфі. У 1888 році його перенесли до почесної могили на центральному кладовищі Відня. У третьому районі Відня, Ландштрассе, і в четвертому районі Граца, Ленд, Мохсгассе названі його іменем. Його батьківщина Генроде спорудила пам'ятник Моосу на його честь.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.