Мінімальна заробітна плата
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мінімальна заробітна платня є тією найнижчою оплатою праці, що роботодавці можуть легально платити своїм працівникам. Тобто це та планка, нижче якої працівники не мають права продавати свою працю.
Хоча поняття мінімальної заробітної платні є у законодавстві багатьох країн, існують різні погляди про переваги та недоліки мінімальної платні. Пропоненти кажуть, що це підвищує стандарти життя, збільшує продуктивність праці, збільшує кількість інвестицій, оскільки доходи населення зростають. Опоненти кажуть, що це підвищує рівень бідності та безробіття, шкодить бізнесу, бо вимагає від підприємств підвищувати ціни продукції та послуг, щоб компенсувати більшу заробітну платню, а також сприяє розвитку чорного ринку праці. Неринкове встановлення заробітної платні паплюжить дію ринкового механізму на ринку праці.
Збільшення мінімальної заробітної платні урядом є способом підвищення податкових надходжень до державного бюджету, оскільки що вищою є мінімальна заробітна платня, то вищими є податки з неї (див. Оподаткування заробітної платні).
Більшість країн світу запровадили закони щодо мінімальної заробітної платні наприкінці 20-го століття[1].
За станом на 2020 рік найвища мінімальна зарплатня в світі — в швейцарській Женеві, вона становить близько 4000 євро.[2]