Мірпур (район)

Мірпур (урду ضلع میرپور‎) — один із 10 районів Азад Кашміру, залежної від Пакистану території^[1]. Район Мірпур межує на півночі з районом Котлі, на сході з районом Бхімбер, на півдні з округом Гуджрат провінції Пенджаб Пакистану, на південному заході з округом Джелум провінції Пенджаб Пакистану, а на заході район Равалпінді провінції Пенджаб Пакистану. Район названий на честь свого головного міста Мірпур. Округ Мірпур має населення 456 200^[2] і охоплює площу 1010 км2. Район переважно гірський з деякими рівнинами. Район Мірпур має вологий субтропічний клімат, який дуже нагадує клімат округів Гуджрат і Джелум, прилеглих районів пакистанської провінції Пенджаб.

Мірпур англ. Mirpur District Координати 33°13′47″ пн. ш. 73°46′40″ сх. д. Країна  Пакистан Пакистан Адмінодиниця Мірпур (розділ) Дата заснування 1947 Площа 1010 км² Міста-побратими Бредфорд GeoNames 1170297 OSM r8181854 ·R Мірпур Мірпур (Пакистан)  Мірпур у Вікісховищі

Історія

Карта Азад Кашміру з відділом Мірпур, виділеним червоним
(Дивізія Мірпур приблизно збігається з округом Мірпур до 1947 року)

Під час Британського Раджу район Мірпур був одним із п'яти районів провінції Джамму в княжій державі Джамму і Кашмір^[3][4]. Згідно з переписом 1941 року населення країни становило 386 655 осіб, приблизно 80 % з яких були мусульманами, а 16 % — індуїстами^[5]. Він складався з трьох техсил: Бхімбер Техсіль, Котлі Техсіль і Мірпур Техсіль^[6]. Згодом Бхімбер Техсіль і Котлі Техсіль отримали статус округу. Зараз ці три райони складають підрозділ Мірпур Азад Кашміру. Невеликі частини колишнього округу Мірпур були включені до округу Раджоурі контрольованого Індією штату Джамму і Кашмір.

Початковий район Мірпур, а також райони Пунч і Раджурі мали тісні географічні, етнічні та культурні зв'язки з районом Західного Пенджабу, більше ніж з містом Джамму та рештою провінції Джамму. Через ці причини вчений Крістофер Снедден заявив, що жителі району Мірпур мали сильне бажання приєднатися до Пакистану під час розділу^[7].

Мова та національність

Основна мова, рідною для приблизно 85% населення округу^[8], відома під низкою іноді неоднозначних назв. Носії називають її по-різному Пахарі, Мірпур Пахарі, Мірпурі та Потварі^[9], тоді як деякі називають її Панджабі^[10]. Соціолінгвісти вважають його одним із трьох основних діалектів мовного комплексу пахарі-потварі^[11], який є проміжним між ланда та пенджабі^[12]. Мірпур Пахарі взаємно зрозумілий з двома іншими основними діалектами – Потварі з плато Потохар у провінції Пенджаб і Пахарі, якою розмовляють на півночі в Азад Кашмірі та навколо Муррі – і поділяє з ними від 77% до 84% свого основний словниковий запас^[13], хоча різниця з найпівнічнішими різновидами (в Музаффарабаді) достатня, щоб перешкодити розумінню^[14]. Носії мірпурі мають сильне відчуття кашмірської ідентичності, яка має перевагу над мовною ідентифікацією з тісно спорідненими групами за межами Азад Кашміру, такими як панджабці з Потохара^[15][16].

Уряд

Район адміністративно поділяється на два техсіли:^[17]

• Дадял Техсіль
• Мірпур Техсіль

Села

Серед відомих сіл району:Дадял Техсіль  

• Амб
• Балаті
• Чаттрох
• Хавелі Багал
• Катар Ділавар Хан
• Манді
• Мохра Малкан
• Мохра Шер Шах
• Раджоа
• Ратта
• Сахалія
• Сартхала
• Сіах Пахаїт
• Талараджалі Хан
• Туб Джагір

Мірпур Техсіль

• Абдуллахпур
• Абдупур
• Арах Джагір
• Банні
• Чабріан Даттан
• Чак Хар'ям
• Чаксварі
• Чандрал
• Чатан
• Чечан
• Чіттерпарі
• Даляла
• Дері Тотал
• Гасітпур ​​Аван
• Гасітпур ​​Сохалян
• Ісламгарх
• Джангян Котла
• Ятлан
• Какра
• Кальял Бхайнсі
• Кас Калял
• Харі Шаріф
• Хохар
• Мехмунпур
• Нагіал
• Пахраль
• Пота Бейнсі
• Саханг

Примітки

1. - Government Website
2. Census 2017: AJK population rises to over 4m. The Nation (амер.). Процитовано 1 вересня 2017.
3. Karim, 2013, с. 29—32.
4. Behera, 2007, с. 15.
5. Snedden, 2001, с. 118.
6. Snedden, 2001, с. 112.
7. Snedden, 2001, с. 120.
8. Shakil, 2012.
9. Lothers та Lothers, 2010, с. 2—3, 5, 19, 100.
10. Lothers та Lothers, 2010, с. 44.
11. Lothers та Lothers, 2010, с. 2.
12. Shackle, 1979, с. 201.
13. Lothers та Lothers, 2010, с. 2, 24.
14. Lothers та Lothers, 2010, с. 86.
15. Shackle, 2007, с. 114.
16. Sonstige., Joseph C., Mathew 1966-. Understanding Pakistan : emerging voices from india. ISBN 1-138-23490-7. OCLC 991571023.
17. Tehsils of Mirpur District on AJK map. ajk.gov.pk. AJK Official Portal. Процитовано 18 листопада 2019.

Бібліографія

• Behera, Navnita Chadha (2007). Demystifying Kashmir. Pearson Education India. ISBN 978-8131708460.
• Hallberg, Calinda E.; O'Leary, Clare F. (1992). Dialect Variation and Multilingualism among Gujars of Pakistan. У O'Leary (ред.). Hindko and Gujari. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. с. 91—196. ISBN 969-8023-13-5.
• Karim, Maj Gen Afsir (2013). Kashmir The Troubled Frontiers. Lancer Publishers LLC. с. 29—32. ISBN 978-1-935501-76-3.
•  
• Shackle, Christopher (1979). Problems of classification in Pakistan Panjab. Transactions of the Philological Society. 77 (1): 191—210. doi:10.1111/j.1467-968X.1979.tb00857.x. ISSN 0079-1636.
• Shackle, Christopher (2007). Pakistan. У Simpson, Andrew (ред.). Language and national identity in Asia. Oxford linguistics Y. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-922648-1.
• Shakil, Mohsin (2012). Languages of Erstwhile State of Jammu Kashmir (A Preliminary Study). с. 12.
• Snedden, Christopher (2001). What happened to Muslims in Jammu? Local identity, '"the massacre" of 1947' and the roots of the 'Kashmir problem'. South Asia: Journal of South Asian Studies. 24: 111—134. doi:10.1080/00856400108723454.