Національна музика
музичні напрямки 20 століття / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Національна музика (фолк; англ. folk music) — термін, що використовується в англомовній літературі, який може мати на увазі:
- традиційну народну музику;
- сучасну фолк-музику;
- поєднання двох жанрів— народної та сучасної фолк-музики;
- переважно англо-американську фолк-музику[1].
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. |
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
У англомовній літературі неєвропейські, інколи ж неангломовні, види фолка називають world music - «музикою світу» (етнічна музика)[2].
Народна музика отримала свою назву від німецького слова volk, що означає «народ». Термін виник у ХІХ столітті, коли композитори стали використовувати мелодії та інструменти, що використовуються у традиційній музиці. До цього жанру прийнято відносити музику, яка була створена задовго до появи самого терміну. Зараз народну музику прийнято асоціювати не тільки з певними регіонами, а й з конкретними композиторами та музикантами. [3]
Сучасний фолк може виконуватись як професійними музикантами, так і аматорами. Це є характерна риса даного стилю і це відрізняє його від академічної та популярної музики. [4]
«Чистий» фолк є сповненим примітивізму й не має чіткого ритму. Типові інструменти для цього жанру - акустичні гітари, банджо, скрипка та акордеон, що супроводжують виконавця. Більш екзотичні (хоча однаково поширені) інструменти можуть включати цимбали (простий струнний інструмент), цитру (інший струнний інструмент), а також різні ударні інструменти. [1]