Нізамі Генджеві
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Нізамі́ Гянджеві́ Абу Муха́мед Ілья́с ібн-Юсу́ф, (бл. 1141, Гянджа — 1209, Гянджа) — перський поет-мислитель, класик перської поезії[1], один з найбільших поетів середньовічного Сходу, писав перською (на основі арабського алфавіту). Його спадщину цінують як національну в Азербайджані, Ірані, Туреччині, Афганістані, Таджикистані та ін.
Нізамі́ Гянджеві́ | ||||
---|---|---|---|---|
перс. نظامی گنجوی | ||||
Нізамі́ Гянджеві́ | ||||
Ім'я при народженні | Нізамі́ Гянджеві́ Абу Муха́мед Ілья́с ібн-Юсу́ф | |||
Псевдонім | Нізамі́ Гянджеві́ | |||
Народився |
приблизно 1141 Гянджа | |||
Помер |
приблизно 1209 Гянджа | |||
Поховання | Гянджа | |||
Країна |
Kasranidsd Сельджуки | |||
Діяльність | поет, прозаїк, мислитель | |||
Мова творів | перська | |||
Напрямок | романтизм, реалізм | |||
Magnum opus | «П'ятериця» («Хамсе») | |||
| ||||
Нізамі Генджеві у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
|Lib=
Основний його твір «П'ятериця» («Хамсе») складається з п'яти поем. В останній чверті XII століття, коли Нізамі починав працювати над поемами, які увійшли до книги «Хамсе» («П'ятериця»), верховна влада сельджуків переживала занепад, а політичні хвилювання і соціальне занепокоєння наростали. Тим не менш, перська культура переживала розквіт саме тоді, коли політична влада була радше розсіяна, ніж централізована, і таким чином перська мова залишалася основною мовою, перські чиновники користувалися великим попитом, перські купці успішно торгували, а князівства продовжували змагатися між собою в наймі на службу перських поетів. Це особливо відповідало істині в Гянджі — віддаленому перському аванпості, де жив Нізамі, місті, яке в той час мало переважно іранське населення. У поемі «Сім красунь» змалював образ сміливої і мужньої руської дівчини, виявив велику повагу до Русі. Похований Нізамі біля міста Гянджі.
На його честь названо астероїд 3770 Нізамі[2]