Русь
історичний регіон у Східній Європі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Русь?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ру́сь (дав.-рус. Роусь, давньоскан. Garðaríki, ср.-грец. Ῥωσία, лат. Ruthenia), або Ру́ська земля́ (дав.-рус. роусьскаꙗ землꙗ) — назва держави у Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї. В згадці Повісті Минулих Літ, за 6360 (852 р.), літописець пише, що "коли почав царювати Михайло, почала прозиватися Руська земля. Про це довідалися ми з грецького літопису, в якому сказано, що при цьому царі Русі ходили на Царгород", що свідчить про те, що станом на 852 рік Русь вже існувала і про неї вже були згадки в грецьких літописах[1]. Починаючи з IX століття українські землі стали центром Руської землі на чолі з полянським Києвом. У 988 р. Київська Русь прийняла православ'я від Візантії. У XI — XIII століттях позначала так звану Руську землю довкола Києва, Чернігова і Переяслава. З другої половини XIII століття, після розпаду цієї держави, охоплювала всі території, які колись корилися Києву — від Балтійського до Чорного моря. У середньовіччі використовувалася в титулах світських і духовних правителів Руського королівства, Литви, Польщі, Речі Посполитої, Новгородщини, Московії, Угорщини, Австрії тощо. У новому часі вживалася як одна із самоназв козацької держави Війська Запорозького та Російської імперії. З XVIII століття — самоназва України, Білорусі. Народ Русі називав себе русинами. Похідна від Русь, на визначення людини, приналежної до Русі, руського роду, засвідчена в угодах Олега з греками 911 р. (7 разів) та Ігоря 945 р. (6 разів) у Київській Русі, згодом у Галицько-Волинській та Литово-Руській державі[2].