Оборона Севастополя (1854—1855)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Оборона Севастополя 1854—1855 років — атака союзними британськими і французькими силами севастопольської фортеці, яку захищали війська Російської імперії під час Кримської війни. Цю оборону називають також «Першою обороною Севастополя», на відміну від оборони міста 1941—1942 років.
Оборона Севастополя | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кримська війна | |||||||
Оборона Севастополя (Франц Рубо) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія | Британська імперія Друга французька імперія Османська імперія Сардинське королівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Нахімов П. С. † Корнілов В. О. † |
Франсуа Канробер Жан-Жак Пелісьє Фіцрой Раглан Вільям Джон Кодрінгтон Джеймс Сімпсон Альфонсо Ла-Мармора | ||||||
Військові сили | |||||||
48 500 осіб задіяні на оборону Севастополя, а всього в Криму було 85 000 солдатів | 175 000 чоловік | ||||||
Втрати | |||||||
102,000 загальні | 128,387 загальні |
Кримська війна завершилася облогою Севастополя, яку військо під керівництвом російського адмірала князя Меншикова намагалося безуспішно зняти. Очолювали оборону міста адмірали Володимир Корнілов та Павло Нахімов, військовий інженер Едуард Тотлебен керував відновленням зруйнованих ворожим вогнем укріплень. Серед захисників міста було багато моряків.
Союзники, переживши зиму, до якої вони були погано підготовлені, кинулися в морську атаку і увійшли в Азовське море, на схід від Криму. У червні французи безуспішно атакували редути, також штурм Великого Редана британськими силами (під командуванням генерала Сімпсона) обернувся поразкою. Після останньої і марної російської спроби звільнення Севастополя, яка відбулася після повторного британського штурму Редана, французи маршала Пеліссьє захопили Малахів курган. Поразка російських військ стала тепер вже невідворотною і 30 серпня 1855 року союзники вступили в покинуте росіянами місто[1].