Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володи́мир Анто́нович Овсійчу́к (28 липня 1924, Малий Скнит, Славутський район — 26 липня 2016, Львів) — український мистецтвознавець, педагог. Заслужений діяч мистецтв України. Доктор мистецтвознавства, професор кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Член спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Завідувач відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка та академічної премії імені Івана Франка. Член-кореспондент Академії мистецтв України.
Володимир Антонович Овсійчук | |
---|---|
Народився | 28 липня 1924 с. Малий Скнит Славутський район |
Помер | 26 липня 2016 (91 рік) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Діяльність | мистецтвознавець |
Галузь | мистецтвознавство[2] |
Alma mater | Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури імені Іллі Рєпіна, Львівський державний університет імені Івана Франка |
Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
Відомі учні | Боєчко Петро Миколайович, Когут Іван Михайлович, Кріп Євген Михайлович, Куліш Тетяна Анатоліївна, Яців Роман Миронович, Коровицький Олександр Олександрович, Нестеренко Валерій Олександрович, Кусько Галина Дмитрівна, Галицький Богдан Іванович, Лучинський Остап Петрович, Ганжа Петро Олександрович, Коровай Олександр Олександрович і Микуляк Мирон Васильович |
Знання мов | українська[2] |
Заклад | Львівська національна академія мистецтв |
Учасник | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Народився 28 липня 1924 року в селі Малий Скнит Славутського району Кам'янець-Подільської області (тепер Хмельницької області).
Із 1944 року на фронті. У складі Першого, а згодом Четвертого Українського фронтів пройшов бойовими дорогами Західної України, Польщі (через Краків), Чехословаччини. Був поранений.
Після війни — навчання у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури імені Іллі Рєпіна. Від 1947 року — студент історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, у Ермітажі здобуває диплом реставратора високої кваліфікації.
У 1966 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню мистецької культури Галичини. Працює у Львівській галереї мистецтв. Працює над реставрацією Олеського замку.
1989 року в Москві захищає докторську дисертацію на тему: «Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї».
У творчому доробку — понад 135 наукових праць, у тому числі 15 монографій.
1994 рік — нагороджений Державною премією імені Тараса Шевченка.
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV (2015)[3] та V (2009)[4] ступенів та ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (2011)[5].
30 серпня 2015 в Національному університеті «Острозька академія» відкрили Центр мистецтвознавства академіка Володимира Овсійчука. Митець подарував університету колекцію з 76 своїх полотен, серед яких пейзажі, автопортрети, портрети тощо та прочитав першокурсникам інавгураційну лекцію.
Помер у Львові 26 липня 2016 року, не доживши двох днів до свого 92-го дня народження. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 67).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.